ТОП просматриваемых книг сайта:
Великі проводи. Пантелеймон Куліш
Читать онлайн.Название Великі проводи
Год выпуска 0
isbn
Автор произведения Пантелеймон Куліш
Жанр Зарубежная классика
Издательство Public Domain
Потай усіх тужить?
З веселої учти
Голка утікає,
І панська шаноба
Його не втішає.
Ой б’є-розбиває
Щука-риба ряску?
Не вважає Голка
На дівочу ласку.
Летить орел в небо,
Розпустивши крила:
З козаками Голці
Розмова не мила.
По синьому морю
Лебідь виринає:
Не простацьку Голка
Думку собі має…
VІІ
Пішла-повилася
З Лубень крутоярих
Дорога розлога…
Обняла козацьку
Безоднюю душу
Велика тривога.
«Де ти живеш, славо,
Праведне лицарство,
Де тебе шукати?
Ой ще ж тебе, славо,
На вік не явили
Високі палати.
Ой чи то ж то слава
Велика заслуга,
Щоб свій рід підняти?
Чи то слава славная
На божому суді,
Щоб люд рятувати?
Ой із’їздив-звідав
Я чужії землі,
Розуму набрався;
Ой бачив я славу
Понад синім морем —
Я в їй закохався.
Ой шумлять байраки,
Луги Низовії
Буйними вітрами:
Ой настало врем’я,
Настала година
Розмовлять з панами.
Ой буде розмова
У чистому полі
Довгими списами:
Гей, пишнеє панство,
Шляхетне лицарство!
Розквитайтесь з нами!
Ой буде розмова,
Гарматная рада
Огнем, порохами;
Напишемо листи,
Вічні договори
Гострими шаблями!»
VІІІ
Їде Голка чистим полем
На воронім коні;
За ним повчок панцерників
У ясненькій зброї;
За ним слуги молодії,
Вози скарбованії;
Під білими попонами
Коні дорогії.
Блищить шабля козацькая
Від срібла та злата;
Зрядив його пан ласкавий
Як рідного брата.
Горять в полі, против сонця,
Сукні-єдамашки:
«Не забувай, вірний слуго,
Княжецької ласки».
«Не забуду, не забуду!
Хіба жив не буду!
Ой я вам, вельможне панство,
За все вдячен буду:
І за те, що панські очі
Й панські брови маю;
І за те, що свого батька
Змалку відбігаю;
І за те, що моя мати
Пішла за водою,
Породивши паненятко
В лузі над Сулою;
І за те, що ви достатком
Мене наділили,
Награбивши, наздиравши
З рідної Вкраїни.
Ой