LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      Не дай загинуть головам,

      Будь милостива, будь незлобна,

      Еней спасибі скаже сам.

      Чи бачиш, як ми обідрались!

      Убрання, постоли порвались,

      Охляли, ніби в дощ щеня!

      Кожухи, свити погубили

      І з голоду в кулак трубили,

      Така нам лучилась пеня".

      Дідона гірко заридала

      І з білого свого лиця

      Платочком сльози обтирала:

      "Коли б, — сказала, — молодця

      Енея вашого злапала,

      Уже б тогді весела стала,

      Тогді великдень був би нам!"

      Тут плюсь — Еней як будто з неба:

      "Ось, ось де я, коли вам треба!

      Дідоні поклонюся сам".

      Потім, з Дідоною обнявшись,

      Поцілувались гарно в смак;

      За рученьки біленькі взявшись,

      Балакали то сяк, то так.

      Пішли к Дідоні до господи

      Через великі переходи,

      Ввійшли в світлицю та й на піл,

      Пили на радощах сивуху

      І їли сім'яну макуху,

      Покіль кликнули їх за стіл.

      Тут їли рознії потрави,

      І все з полив'яних мисок,

      І самі гарнії приправи

      З нових кленових тарілок:

      Свинячу голову до хріну

      І локшину на переміну,

      Потім з підлевою індик;

      На закуску куліш і кашу,

      Лемішку, зубци, путрю, квашу

      І з маком медовий шулик.

      І кубками пили слив'янку,

      Мед, пиво, брагу, сирівець,

      Горілку просту і калганку,

      Куривсь для духу яловець.

      Бандура горлиці бриньчала,

      Сопілка зуба затинала,

      А дудка грала по балках;

      Санжарівки на скрипці грали,

      Кругом дівчата танцьовали

      В дробушках, в чоботах, в світках.

      Сестру Дідона мала Ганну,

      Насправжки дівку хоть куди,

      Проворну, чепурну і гарну;

      Приходила і ся сюди

      В червоній юпочці баєвій,

      В запасці гарній фаналевій,

      В стьонжках, в намисті і в ковтках;

      Тут танцьовала викрутасом

      І пред Енеєм вихилясом

      Під дудку била третяка.

      Еней і сам так розходився,

      Як на аркані жеребець,

      Що трохи не увередився,

      Пішовши з Гандзею в танець.

      В обох підківки забряжчали,

      Жижки од танців задрижали,

      Вистрибовавши гоцака.

      Еней, матню в кулак прибравши

      І не до соли примовлявши,

      Садив крутенько гайдука.

      А послі танців варенухи

      По філіжанці піднесли,

      І молодиці-цокотухи

      Тут баляндраси понесли;

      Дідона кріпко заюрила,

      Горщок з вареною розбила,

      До дуру всі тогді пили.

      Ввесь день весело прогуляли

      І п'яні спати полягали;

      Енея ж ледве повели.

      Еней на ніч забрався спати,

      Зарився в просо, там і ліг;

      А хто хотів, побрів до хати,

      А хто в хлівець,

Скачать книгу