Історія чемпіонатів Європи з футболу - Тимур Желдак

Скачать книгу

стрибком Лева Яшина в ноги Тітусу Буберніку, готовому вразити ворота радянської збірної.

      До кінця першої напівгодини гри стали вимальовуватися головні ігрові мотиви обох команд: пресинг гравців збірні СРСР зі швидким переходом в атаку втрьох-учотирьох і довгі, академічні розіграші у виконанні чехословаків. Що характерно, до ударів як по одних, так і по інших воротах справа якийсь час не доходила. А потім, на 35-й хвилині, відбувся епізод, що приніс, як виявилося в підсумку, радянським футболістам перемогу. Це той самий найактивніший в обох командах Валентин Іванов увірвався в штрафну, обігрався в «стіночку» з Понєдєльніком, і невідпорно пробив у кут воріт.

      Після матчу авторитетна французька газета «Л’Екіп» так відгукнулася про гру Валентина Іванова: «Він був душею команди, показавши не лише міжнародний клас, але й задатки лідера, який може вплинути на результат двобою».

      Журналісти в цьому випадку не перебільшили, оскільки другий тайм збірна Чехословаччини почала набагато активніше й жвавіше: поблизу штрафної радянської команди «пожежа» змінювалася розгубленістю, і лише відмінна реакція Лева Яшина вберегла ворота команди СРСР від пропущеного гола, а можливо, і декількох. І отут слово знову взяв Валентин Іванов – він протяг м’яча півполя, на прямій легко обігнавши вже знаменитого, але ще не «кращого гравця Європи» Йозефа Масопуста, виманив на себе Шройфа, обіграв його й потужно пробив лівою крізь мішанину ніг захисників, які вже набігли у воротарський майданчик.

      Пропущений гол трохи охолодив чехословаків, чим не забарилися скористатися радянські футболісти. Віктор Понєдєльнік дотепно розіграв комбінацію з Валентином Бубукіним і вразив ціль практично з кута воротарского маданчика. Але й на цьому негаразди сильної чехословацької дружини не закінчилися. За двадцять хвилин до кінця матчу підопічні Рудольфа Витлачила одержали можливість скоротити рахунок – це спартаківський захисник Олександр Масльонкін порушив правила у своєму штрафному проти Буберніка й заробив пенальті.

      Йозеф Войта, памятаючи про феноменальну здатність Яшина до стрибка з місця, пробив дуже сильно і якнайдалі від центру воріт. Як результат – м’яч пройшов повз стійку, а перший півфінал (французи з югославами зустрічалися того ж дня у Парижі двома годинником пізніше) закінчився сухою й великою поразкою Чехословаччини. І хоча радянська команда виглядала дещо краще, слід визнати, що такого розгрому в той вечір чехи зі словаками не заслуговували.

      Слід відзначити, що захоплені французи, які повибігали на поле «Велодрому» після фінального свистка, головним кумиром гри визнали не автора двох м’ячів Іванова, а Лева Яшина. Після декількох хвилин хитання на руках, уболівальники буквально віднесли його в роздягальню збірної СРСР.

      У другому півфінальному матчі явними фаворитами були французи: по-перше, вони досить упевнено пройшли відбірковий раунд, розгромивши «під горіх» австрійців і наколотивши цілих сім м’ячів грекам, а по-друге,

Скачать книгу