ТОП просматриваемых книг сайта:
.
Читать онлайн.
Однак головною проблемою, яку приніс власне Вічний мир, стала ініціатива Польщі стосовно московських походів до Криму. При опорі цій ідеї Мазепа знову проявив себе чудовим стратегом і знавцем ситуації в регіоні. У своїх аргументах він виходив з дуже простої логіки: подолати кочовиків одним ударом буде практично неможливо, а тактика захоплення фортець по дорозі на півострів є неефективною, оскільки через нестачу продовольства в регіоні утримати їх буде неможливо. Більше того, татари отримають чудовий шанс атакувати власне московські землі. Мазепу не послухали, і дарма, згодом всі його перестороги справдились із феноменальною точністю.
Самойлович ще не раз опирався ідеям Голіцина, котрий розглядав Гетьманщину як засіб здійснення своїх планів і мав образу на гетьмана за те, що той підтримав колись Ромодановського в суперечці з ним та не підтримав його власні плани. Того ж року він сам відмовився посилати своїх послів для переговорів із поляками. У приватній розмові з думним дяком Українцевим взагалі прямим текстом сказав, що «Криму ніякими методами не завоюєш і не втримаєш».
Наступного року до Москви вирушив вже Кочубей з проханням до царів домагатись збереження за ними прав на Правобережжя, на що кремлівський уряд відповів відмовою, мотивуючи тим, що це порушить перемир’я з Річчю Посполитою. Самойлович не здавався й за рік відрядив Мазепу зі своїм сином Григорієм переговорити з «потрібними людьми», щоб не допустити розв’язання війни з Кримом та домогтись закріплення Правобережжя за Польщею. Та ця таємна місія знову зазнала поразки. Погляд уряду залежав від погляду Голіцина, який його і уособлював, а він дивився на південь, на Крим. Голіцин знав про опозицію з боку Самойловича. Це йому категорично не подобалось. За цю опозицію згодом і поплатився козацький гетьман…
Період Самойловича став для Мазепи своєрідною школою великої політики, інтриг та боротьби, що зробили з нього людину, яка не довіряла практично нікому та вміла вести свою гру так, як цього не вмів жоден інший. Чи можна його за це засуджувати? Сказати, що він був хитрим і підлим? Уявіть себе політиком в середовищі недовіри й сили-силенної доносів, які могли вартувати життя, чи змогли б ви бути чесним і відкритим з іншими? Мабуть, і Мазепа не міг. Та головні перипетії його долі тільки починались…
На шляху до булави
«У політиці немає друзів, є ситуативні союзники» – ця нехитра істина справджувалась