ТОП просматриваемых книг сайта:
Лемберг. Під знаменами сонця. Анна Хома
Читать онлайн.Название Лемберг. Під знаменами сонця
Год выпуска 2014
isbn 978-966-14-7687-4,978-966-14-8439-8
Автор произведения Анна Хома
– Які злочинці? Мій батько – Анджей Губицький, і помер він у власному домі через п’ятнадцять років по описаних вами подіях у Росії!
– Так, Яне, Анджей Губицький міг би бути вашим батьком, якби він був у країні. Але в той час він уже був мертвим. А через три роки після його смерті, восени шістдесят шостого, до Накваші приїжджає самозванець, який і займає його місце. Ви тоді тільки народилися, ви не можете пам’ятати, як усе було, а от ваша мати, пані Ядвіга Губицька, – як вона погодилася прикривати злочинця стільки років і вас виховувати в брехні?…
– Хвилиночку! Ви помиляєтеся! Повстання закінчилося в шістдесят четвертому році, і мій тато одразу повернувся додому! Ми з ним схожі як дві краплі води!
– Напрошується єдине пояснення… Ви впевнені, що не хочете обговорити це наодинці?…
– Впевнений, ваша світлосте!
– Напрошується єдине пояснення: ваша мати, не дочекавшись повернення законного чоловіка, скоює гріх, а потім, вчасно отримавши цього листа, вигадує спосіб, як приховати наслідки гріхопадіння, уже досить помітні. Вона нікому, окрім свого спільника, про цей лист не повідомляє, а переїздить з ним із Кракова до Накваші, де демонструє світові батька своєї дитини, який у буквальному сенсі цього слова займає при ній місце законного чоловіка! До Кракова вони так ніколи і не повернулися.
– Ви забуваєтеся! Моя мати була чесною жінкою шляхетного походження, і не вам кидати на неї тінь ганьби!
– Я не кажу, що все було саме так. Я висуваю припущення. Можливо, не отримуючи вісточок від нього, пані Ядвіга вважала свого чоловіка мертвим, можливо, ваш старший брат, уже доволі дорослий хлопчик п’яти років, міг завадити планам злочинця, бо називати чужого чоловіка татом дитина навряд чи погодилася б. Тому злочинець, збиравшись зайняти місце дідича Накваші, викрав із цією метою вашого брата, щоб таким способом залякати вашу матір і змусити її підіграти йому, – це знає зараз тільки Господь Бог!
У Бродах говорять, що ваша мати мало куди звідси виїжджала, не ходила на прийоми, у себе нікого не приймала і практично сиділа безвилазно в цих стінах. Пані Ядвіга із самого початку могла бути свідомою співучасницею цього злочину, а потім її замучили докори сумління, а можливо, самозванець насильно втримував її від зізнання… Але знову ж таки, ні його, ні її вже немає серед живих. Колишній управитель маєтку теж безслідно зник. Б’юся об заклад, що навіть бабка-повитуха, яка приймала пологи, теж кудись поділася. Не залишилося нікого, хто би щось знав про ті події. Хіба це не дивно?
Це хто ж вас напоумив ворохобити справи такої давності? Хтось, хто, певно, довго пантрував[23] усю цю сімейку і вдень і вночі, і в спеку і в холод, вичікуючи… Як я, наприклад.
– Ви збожеволіли… – Януш повільно сів.
– Ні, його світлість
Пантрувати – вистежувати.