Епоха слави і надії - Євгеній Павлович Литвак

Скачать книгу

мовчання і пошуків, Стажер подав голос:

      – Не впевнений, що це саме те, але послухайте.

      Слово "Агарта" перекладається з ватанаана, як невразливий, недоступний. В світі існує два джерела сили. "Джерело лівої руки" відповідає за матеріальну потужність, центр його розташований в надземному місці Шамбалі. Кому вдасться знайти Шамбалу і укласти союз з Царем Світу, той буде владикою Світу. Саме з цієї причини практично всі завойовники і тирани цілеспрямовано шукали Шамбалу.

      "Джерело правої руки" розташовано в укритих глибоко під землею святилищах країни Агарти – це сила, породжена спогляданням, медитацією і вона не обіцяє земних благ, фізичної потужності або володіння фантастичною зброєю. Проте, згідно з прадавніми легендами, саме звідти, з Агарти, невідомий Цар Світу керує ходом абсолютно всіх подій. Яких тільки фантастичних істот не породила людська уява. Але очевидці стверджують, що деякі з найнеймовірніших монстрів існують насправді.

      З їх уривчастих фраз можна було зрозуміти, що в заплутаних печерах вони побачили щось таке страшне, що це пошкодило їх розум. І судячи з окремих реплік, зустрілися їм живі істоти – люди-ящери з довгими хвостами і людським тілом.

      Лангре взяв у руки одну з фотографій, вглядівся в очі рептилоїда, ніби сподівався знайти в них відповідь. Художник хотів донести саме це? Або ж він просто психопат, що звихнувся з котушок, вирішив помститися тринадцятьом людям, попутно вбиваючи і інших?

      – Все це можна було б прийняти за вигадки, – продовжував читати Стажер, – якби в місцевих легендах здавна не існували б люди-змії і люди-ящери, що живуть глибоко під землею і ніколи не виходять назовні. За індійським повір'ям, вони зберігають у своїх печерах накопичені ними незліченні скарби. Холоднокровні, як ящірки, ці істоти не здатні переживати людські почуття. Вони не можуть самі зігрітися і крадуть тепло, тілесне і духовне, у інших живих істот. Вони принесли у світ обман, удаваність, страх, смуту.

      – Обман, смута. Перерахування гріхів, – Лангре відкинувся на спинку крісла, запалив цигарку. – Тринадцять людей скоїли деякий злочин. Можливо, кожна картина є уособленням їхнього гріха?

      Глава 14

      Вже порядком втомлені, Ніколас і Ганна неквапливо прогулювалися вечірнім Петербургом. В густих сутінках місто виглядало зовсім інакше, немов оповите деякою старовинною таємницею. І здавалося, що вони самі є її частиною, просочені її відлуннями, що витають в осінньому холодному повітрі.

      – Ти щось чула про Пулківський меридіан? – Запитав Ніколас.

      – Знаю, що він зник сто двадцять років тому, – відповіла Ганна, трохи збита з пантелику несподіваним питанням.

      – О, Ніколас, – несподівано вигукнув перехожий. – Я ваш давній підписник! – Підійшовши до парочки, чоловік протягнув долоню, а коли Ніколас відповів на рукостискання, енергійно затряс його руку. – Мене звуть Сергій. Із задоволенням стежу за вашими пригодами, якщо чимось можу вам допомогти,

Скачать книгу