Скачать книгу

"Кіт – Кат" і все одно його з'їла.

      – Як на мене, так навіть краще – з щирою широкою посмішкою сказав Ніколас. – І життя в тебе цікавіше. Ти вже стала частиною мого блогу, за останню добу кількість підписників виросла з трьох мільйонів до сорока. Всі ці люди стежать за нашими пригодами, по можливості беруть в них участь. Ми на порозі великої таємниці, яку Братство Дев'яти Невідомих зберігало тисячі років. Можливо, йдеться про Еліксир Безсмертя!

      – Звучить і справді захоплююче, – кивнула дівчина.

      – До того ж зовсім скоро відбудеться твій перший модний показ. Моделі готові, дизайнери вже закінчують пошиття одягу.

      – До речі, – Ганна лукаво подивилася на Ніколаса. – Все точно, як ми і домовлялися? Абсолютно безкоштовно? Як це тобі вдалося?

      – В мене свої методи, – підморгнув Ніколас. – Моделям я пообіцяв кожній по побаченню, організаторові – безкоштовно знятися в його фільмі. А ось арабський шейх – сам зробив щедру пропозицію.

      – Шейх? – Ганна здивовано округлила очі.

      – Він забронював ресторан для святкування ювілею і готовий прийняти нас в центрі Стамбулу.

      – Звучить, як сон, – дівчина похитала головою.

      – Я вже говорив тобі, – серйозно сказав Ніколас. – Багато снів мають тенденцію збуватися.

      Глава 13

      Вулицю Монмартр поступово закутували по – осінньому холодні сутінки. Один за іншим запалювалися ліхтарі на довгих високих ніжках, і один за іншим гаснули вікна в будинках, де розташовувалися офіси, робочий день добіг кінця.

      – Що ж, – Стажер глянув на годинник. – На сьогодні все? Я піду.

      Лангре ще сильніше нахмурив брови, вчитуючись в черговий документ. Сьогоднішня ніч була для нього останньою, коли він ще міг брати участь в розслідуванні, будувати припущення, попереджати злочини. Але Лангре не був би собою, якби просто встав і пішов додому в покладену годину.

      – Ми не закінчили, – тоном, що не терпить заперечень, відповів він. – Нас чекає ще одна зустріч. Краще запобігти злочину, а не чекати коли він станеться.

      Стажер зовсім не виглядав здивованим, ніби чекав, що так і пройде його вечір. Проте він все одно не стримав гучного зітхання, кинувши останній погляд на годинник.

      – Ти знав, у що вплутуєшся, – по – доброму посміхнувся Лангре. – В нашій роботі є певні складнощі і переробки – не найгірші з них.

      – Знаю, – кивнув Стажер. – У Франції не особливо дарують поліцейських. А знайти іншу роботу, якщо захочеться піти, складно. Хіба що в охорону.

      – З мене б вийшов непоганий рибалка, – посміхнувся Лангре.

      – Я вступав до академії з думкою, що займатимуся благородною справою – боротися із злочинністю, робити світ краще, мало не клацанням пальців, – Стажер похитав головою, ніби і сам не вірив, що міг так думати. – Сьогодні вранці все здавалося таким крутим – кайданки, бронежилети, нерозкриті справи. Я вирішив, що ви всі безглузді, раз за двадцять років не розкрили жодної гучної справи, а ось у мене вийде в перший же день.

      – Багато хто

Скачать книгу