Скачать книгу

яка… – сказала, споважнівши, Марія, і, щоб приховати враз наплиле збентеження, похапливо загортала гостей до вітальні, припрошуючи: – Сідайте, розсідайтеся, а я раз-два!»

      Лук’ян досягнув з креденса люльку й заходився її розкурювати, Данило вийняв з кишені цигарки – пахучий димок постелився під стелею, створюючи хатній затишок, серед якого сама собою зав’язується розмова.

      «Ти сказав – опришківська, – заговорив Лук’ян, звертаючись до Шварни. – Епітет, який став суперлятивом для кожного горянина. А я собі подумав цієї миті, чи не надмірно наш народ ґлорифікує колишній розбійницький рух й надає йому найпривабливіших прикмет – гордості, відваги, краси… Й завжди, коли находять на мене подібні сумніви, я пригадую «Камінну душу» Гната Хоткевича – не все там у нього бачиться крізь рожеву призму…»

      «Ґлорифікація розбійництва, Лук’яне, веде свій початок з епохи романтизму, – відказав Іван Іванович, погладжуючи блискучу лисину, облямовану стрепіхами рудого волосся; був він значно старший за Лук’яна, його масивне воло протинали два сухі жиляки, схожі на риб’ячі ості, що надавало архіваріусові поважного, аж маєстатичного вигляду. – Й не тільки в нас старовинні леґенди створювали привабливий образ розбійника: згадай шотландського Робін Гуда, німецьких Рінальдо Рінальдіні й Карла Моора або ж польського Яношика Нендзу-Літмановського…»

      «Згоден з тобою, Іване, тільки я бачу суттєву різницю між європейським розбійницьким епосом і нашим. Німецькі чи то англійські леґенди залишилися для тих народів у глибокій історії як надбання епохи романтизму, а опришки у свідомості наших людей ніби й досі живуть і діють – як символ справедливості, добра й відваги. І цим живляться сучасні покоління, ніби інших позитивних прикладів для наслідувань у нас ніколи й не було… А мали ж ми і січових стрільців, і упівців…»

      «А то хто зна, чи були б у нас ті стрільці й упівці, якби не живуча опришківська традиція», – втрутився в розмову Данило.

      «Напевно, так, але в школі ми подаємо учням переважно Довбуша й Кармелюка з їхньою чисто марксівською ідеологією експропріації експропріаторів: “В багатого відбираю, а бідному даю, і так гроші розділивши, я гріха не маю”. Чи ж то не той самий клич: грабуй награбоване!»

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAgGBgcGBQgHBwcJCQgKDBQNDAsLDBkSEw8UHRofHh0aHBwgJC4nICIsIxwcKDcpLDAxNDQ0Hyc5PTgyPC4zNDL/2wBDAQkJCQwLDBgNDRgyIRwhMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjIyMjL/wgARCAlJBdwDASIAAhEBAxEB/8QAGwAAAgMBAQEAAAAAAAAAAAAAAgMBBAUABgf/xAAZAQADAQEBAAAAAAAAAAAAAAAAAQIDBAX/2gAMAwEAAhADEAAAAZJDca6DUFkkk5l9d9RxoaN/DKoZJN5kAzeTYWRLETzo30mS2kMIWplSddZtN2O9iUcnYs5mhmHEBFGHOQohFj1StAEdelZ7kIbMGMGnMsBNYSuCo5oiC2A8IFkRS+OA6J5nAQiGeNnQfB3TCO4ZGRRyUjwUMgCAwIQIIWiloQdHEuQ7pgDGOCZjhkPQIoIAmDgIguCIKQiJ4BhnAki4Jglh0xISUiEkJhATIJ5qgIThDFTwD3dQRQYRBgAz3B0HyBghAomBhzCBXFwcLOBczADJQEcXABFzBIoFPcKCUYs6YNoeYEizGWumAAo6KJkIFPCygkMGgYJTTjrtQUq4JlUXL4XLJ4REbVWpryTAKpODJMegrzYYrcOcLJvue9aIpPTWJ9XLXlAe65b0c2zlmBDHS0uAIu7aqWsejqVhVwu7nHJuTFfm65ZVlOyqSg4DGg0tWzuIkH3V4bzWaB6UslkdRMRyGyPSdIEqGYhhRANcJqpNZBJ8Q8MoiUR3cOCEhdxQ1CjVQyZCQ55aBKSYMxzImODiHg6ZACKJH3FCJiRDi7gGRkIieCe7gghMJSYAXDIMDiCOIQEo4O7pQS2hIg4ihhCQcYdSkD4IiRCSjk+jpDomQmB4O7oAujgiZ4IieDomQFgyyOEhcQwEFwhMxwT

Скачать книгу