LITMIR.BIZ

«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися. Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.

Подробнее

«Замок» – останній незавершений і найзагадковіший роман Франца Кафки. У центрі роману, як майже в усіх творах письменника, – втаємничені, алогічні, незбагненні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Головний герой К. шість днів блукає стежками зимового Села, намагаючись знайти дорогу до Замку. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя. Також видання містить «Подорожні щоденники» (1911–1912), в яких Кафка описав подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст, і «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких письменник занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.

Подробнее

«Доказательство того, что и недостаточные, даже ребяческие средства могут послужить для спасения. Чтобы уберечься от сирен, Одиссей заткнул себе воском уши и велел приковать себя к мачте. Подобным образом могли, конечно, испокон веков поступать все путешественники, кроме тех, кого сирены заманивали уже издалека, но во всем мире было известно, что это нисколько не помогает. Пение сирен пронизывало все, и страсть соблазненных смахнула бы и не такие помехи, как цепи и мачта. Но об этом Одиссей не думал, хотя он, может быть, и слышал об этом. Он целиком положился на горсть воска и оковы и, невинно радуясь своему ухищрению, плыл сиренам навстречу…»

Подробнее

Філософський роман «Процес» є центральним твором літературної спадщини Франца Кафки. Він особливий ще й тим, що послугував сюжетом для постмодерного театру та кінематографа. Це історія Йозефа К., якого переслідує невідома сила правосуддя. Йозеф намагається з’ясувати, в чому його звинувачують і хто саме, поступово усвідомлюючи абсурдність цього таємничого правосуддя і марність спроб йому протистояти. У незавершеному романі «Америка» Кафка вперше використовує свій коронний літературний прийом: зображення реальності без будь-якого авторського коментаря, через свідомість персонажа. Це захоплива розповідь про 16-річного хлопця на ім’я Карл, вихідця з Німеччини, який шукає свій дім, роботу та й взагалі своє місце під сонцем – в Америці..

Подробнее

Самотність і відчуженість, які Франц Кафка відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Він розпочав його 1910 року і вів – іноді з тривалими перервами – до 1923-го. Це довга розповідь про себе, про власні переживання; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію; роздуми про літературу, в яких письменник подеколи виступає рецензентом власних творів. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку; спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.

Подробнее

Франц Кафка – всемирно известный австрийский писатель. Его произведения пронизаны абсурдом и страхом перед внешним миром и высшим авторитетом, способны пробуждать у читателя соответствующие чувства тревоги, и это – особенное явление в мировой литературе. Герой повести «Превращение» – Грегор Замза. Однажды он просыпается… в обличии крупного насекомого. Грегор остается без работы, родственники запирают его в комнате. Изменения, полностью изолировавшие Грегора от мира, приводят в конце концов к его смерти, что на самом деле является облегчением для семьи, которой он надоел. В символическом плане история постепенного выталкивания героя из круга близких ему людей прочитывается как процесс безжалостного отторжения благополучным равнодушным обществом «других», личностей, болеющих своим собственным человеческим несчастьем. И, к сожалению, сам Кафка вполне это чувствовал.

Подробнее

Франц Кафка – відомий австрійський письменник. Його твори, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, здатні пробуджувати в читачеві відповідні почуття тривоги, і це – унікальне явище у світовій літературі. Героєм повісті «Перевтілення» є Ґреґор Замза. Одного дня він прокидається… перевтілений на велику комаху. Ґреґор втрачає роботу, родина замикає його в кімнаті. Зміна, яка повністю ізолювала Ґреґора від світу, призводить у кінці до його смерті, що насправді є полегшенням для родини, якій він набрид. У символiчному планi історiя поступового виштовху-вання героя з кола близьких людей прочитується як про-цес безжалiсного вiдторгнення благополучним байдужим суспiльством «хворої» на своє нещастя людини. І на жаль, сам Кафка вповні це відчував.

Подробнее

Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883–1924), більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора, є визнаним новатором у прозі ХХ століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові». «Листи до Феліції» адресовані Феліції Бауер – берлінській знайомій, а потім нареченій Кафки, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й. Воно відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції письменник спалив після остаточного їхнього розриву. В листах розкривається особистий світ Кафки, особливості його життя й оточення, як це відчував, усвідомлював і переживав сам письменник. До видання увійшли листи Ф. Кафки до Феліції, написані у 1912 році, в яких він постає невпевненою у собі людиною, котра здатна і на палке кохання, і на глибокий аналіз своїх почуттів…

Подробнее

Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883–1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів». У «Подорожніх щоденниках» (1911–1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів. «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».

Подробнее

Франц Кафка (1883–1924) – знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові». Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої оповідань – це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.

Подробнее