LITMIR.BIZ

Гений – вопреки расхожему мнению – НЕ «опережает собой эпоху». Он просто современен любой эпохе, поскольку его эпоха – ВСЕГДА. Эта книга – именно о таких людях, рожденных в Китае задолго до начала н. э. Она – о них, рождавших свои идеи, в том числе, и для нас.

Подробнее

Нотатка, що пропонується Вашій увазі – по суті – це запрошення. До ознайомлення. З дуже цікавою роботою Еріха Фромма: «Мистецтво любові, чи дослідження природи кохання». Коли ви будете читати цю книгу, Ви у чомусь будете погоджуватися з її автором, у чомусь – ні. Проте, в будь-якому випадку Ви не пошкодуєте за часом, згаяним на її прочитання. І – в розумінні отриманого від її прочитання задоволення, і – в плані отриманої від неї користі. Для Вашого життя. «Мистецтво любові…» можна коментувати, можна обговорювати, можна – й те, й інше. Ми ж від себе дозволили собі лише зробити зовсім крихітну ремарку з приводу раціональності/ірраціональності феномена Любові.

Подробнее

Познайомтеся: Станіслав Лец. Прохання не плутати зі Станіславом Лемом. Теж – поляком. Теж – філософом. Але – по-іншому. Другий з них писав глибоко і багато. Перший – теж глибоко, але – коротко. Другого любили і досі люблять ставити. Кінорежисери. Першого любили і люблять цитувати. Президенти. Країн. І – генеральні секретарі. ООН. Втім, не будемо Вам заважати. Отримувати задоволення. Або ж – засмучуватися. Від того, з чим Вам доведеться зустрітися в афоризмах Станіслава Єжи Леца.

Подробнее

Ця стаття присвячена – не в останню чергу – «порятунку репутації» Еріха Фромма від можливих звинувачень через плагіат: адже слово-зворот «втеча від свободи» вперше було залучене до публіцистичного обігу не Фроммом, а Джентіле/Муссоліні. Причому – на вісім років до Фромма. Паралельно ми з Вами – за Вашим, звісно ж, бажанням – візьмемо найбезпосереднішу участь у з’ясуванні всіх обставин, котрі є і котрі стосуються парадоксального, але такого, що таки існує, причому – масовому явищу в Світі Людей: їхній втечі від свободи.

Подробнее

Пропонована Вашій увазі стаття присвячена одній з найбільш гнаних робіт в історії філософії XX століття – «Кінець ідеології». Автор – Деніел Белл. На момент її написання – щойно став доктором філософії. Головне звинувачення на адресу і самої роботи, і її автора – «безідейність», нібито нав’язувана Д. Беллом всій філософії і всім філософам. Насправді ж мова тут йде про необхідну трансформацію, якої має зазнати ідеологія з тим, щоб перетворитися в ідеософію, тобто, в дослівному перекладі з мови античних греків на сучасну, зі «слова про природу ідей »трансформуватися в «мудрість відносно ідей». Різниця між ними полягає в тому, що в ідеології ідеї абсолютизуються і виносяться за межі їх дійсної застосовності, в ідеософіі ж ці межі виявляються. Для того, щоб не дати «лікам» стати «отрутою».

Подробнее

Ця нотатка – про, мабуть, найскандальнішу працю епатажного філософа Герберта Маркузе: «Одновимірна людина». Майже зразу після її опублікування на автора налетів оскаженілий шквал критики. Звинувачення були найрізноманітнішими: від закидів щодо його мізантропії і до – викриття його ж «прихованої зневаги до людей». Маркузе охрестили й циніком, і нігілістом, і екстремістом, і «лівоопортуністичним ревізіоністом». У наш час, через півстоліття після того, як вийшла у світ «Одновимірна людина» Маркузе, ми спробували запропонувати Вам своє бачення сенсу й суті цієї, безсумнівно неординарної праці.

Подробнее

Шопенгауер, окрім численних заслуг перед Філософією, заклав філософський фундамент нової науки, котру 1907-го року Іван Блох назвав сексологією. Зробив це Шопенгауер легко й невимушено – просто долучив розділ «Метафізика статевого кохання» до своєї головної праці – «Світ як воля та уявлення». У цій вельми цікавій книжці ви відшукаєте й хрестоматійний текст Шопенгауера і, як завжди, доступні й захоплюючі коментарі й пояснення Бориса Поломошного – популярного провідника філософськими хащами для ледачих.

Подробнее

Продовжуючи досліджувати філософську спадщину Деніела Белла, неможливо обійти увагою його працю «Майбутнє постіндустріальне суспільство: Досвід соціального прогнозування». У ній Белл вже постає перед нами не як запеклий обвинувач ідеологій, Ідеології як такої, а як автор, який ретельно зважує кожне своє слово, повністю усвідомлює, кому він протиставляє те, що він пише. Наше завдання тут було досить скромним: просто донести до Вашого відома виявлене Беллом – як сказане, так і не-сказане ним.

Подробнее

Наведена тут міні-стаття присвячена розумінню феномена часу одним зі «стовпів» філософії XX століття – Мартіном Гайдеґґером, викладеного ним у роботі «Sein und Zeit» – «Буття і Час» і його ж доповіді «Zeit und Sein» – «Час і буття», прочитаної ним 31.01.1962 в актовій залі Фрайбурзького університету. Відразу ж обмовимося: ми навмисно відсторонюємося і від членства Гайдеґґера в NSDAP (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei), і від його ректорства у Фрайбурзькому університеті саме за часів Третього Рейху: ми – не його судді, а ці сторінки – не місце ні для судилища, ні навіть для суду. У цій статті ми керувалися трьохтисячолітнім принципом, заповіданим нам давньоіндійськими мудрецями: «Не вчися дурному навіть у своїх батьків, вчися хорошому навіть у своїх ворогів». Якщо нам з Вами є чому повчитися і навчитися у Мартіна Гайдеґґера, ми з Вами обов’язково це зробимо.

Подробнее

Эта книга – конструктивный протест. Как против засилия набившего оскомину официоза, господствующего при преподавании учебной дисциплины «Философия» в высших учебных заведениях, так и против наукообразной подмены мысли ее имитацией. Обращаясь к традиции диалоговой формы изложения философских взглядов на ту или иную рассматриваемую проблему, авторы, один из которых – отец, а другой, соответственно, сын, увлекают читателя остротой своих суждений, вовлекая его в заинтересованную полемику по рассматриваемым вопросам. Сами же вопросы, предлагаемые к обсуждению, подчеркнуто злободневные, исключающие для читающего человека возможность равнодушного к ним отношения. Книга адресована людям непредубежденным, не ленящимся думать и не боящимся смелых мыслей.

Подробнее