Аннотация

«Дао де цзин» – головний трактат містичної традиції Стародавнього Китаю. Він справив величезний вплив не тільки на формування даосизму, а й на духовну культуру всього Стародавнього Сходу. Творцем «Дао де цзин» традиційно називають головного вчителя даосизму – легендарного Лао-цзи. Вважається, що він був старшим сучасником Конфуція і вони навіть зустрічалися. Більшу частину свого життя Лао-цзи служив хранителем імператорського архіву за часів династії Чжоу. Вирішивши покинути людей, бо мудрець в них розчарувався, він на прохання начальника прикордонної застави, через яку покидав Китай, написав і залишив невеличку книжку «у п’ять тисяч слів». Це й був трактат про Шлях і Досконалість – «Дао де цзин».

Аннотация

У своїй книжці Роман Москаль вперше в Україні виклав історію китайського канонознавства, зокрема – формування корпусу «П’ятиканоння», «Чотириканоння» та «Тринадцятиканоння», їх вивчення та коментування. У книжці повністю або частково наводяться переклади більшості текстів канонів. Високий інтелектуальний статус цих текстів забезпечувався традицією та вірою в невичерпність смислів, що в них закладені; переконанням, що їх неможливо остаточно вивчити та пізнати. Тож китайські книжники знову і знову занурюватися в їхню мудрість, як для самовдосконалення, так і для передачі цих знань наступним поколінням. А завдяки коментарям канони адаптувались до викликів нових епох. Упродовж тисячоліть у Китаї канони вважалися найважливішим духовним надбанням народу, що осмислювалися для розуміння світу, людини та суспільства загалом. Вони власне і сформували китайську цивілізацію, а також справили фундаментальний вплив на країни «конфуціанського ареалу» – Японію, В’єтнам та Корею.