Клуб «Мефісто» - Тесс Герритсен Джейн Ріццолі та Мора Айлс

Скачать книгу

Коли вони встигли так постаріти? Коли в мами з’явилися ці складки на повіках, а татове волосся так порідшало?

      Коли вони зненавиділи одне одного?

      – Джейні, може, розповіси, чим була така зайнята цієї ночі? – запропонував батько, дивлячись на дочку й ретельно уникаючи Анджели.

      – Ем, тату, ніхто не хоче про таке слухати.

      – Я хочу, – втрутився Френкі.

      – Різдво ж. Думаю, що…

      – То кого порішили?

      Джейн глянула на старшого брата через стіл.

      – Молоду жінку. Неприємне видовище.

      – Я про це потеревенив би, – сказав Френкі й поклав до рота шмат рожевої баранини. Майстер-сержант Френкі кидає їй виклик.

      – Тобі б не сподобалося. Мені точно не сподобалося.

      – Вона хоч гарна була?

      – А це тут до чого?

      – Просто цікаво.

      – Ідіотське запитання.

      – Чому? Якщо вона гарна, це допомагає зрозуміти мотив того типа.

      – Мотив для вбивства? Боже, Френкі!

      – Джейн, – застеріг батько. – Припини, Різдво ж.

      – Ну, Джейні має рацію, – рубонула Анджела.

      Френк здивовано подивився на дружину.

      – Твоя дочка богохулить за столом, а ти на мене нападаєш?

      – Думаєш, тільки гарних жінок можна вбивати?

      – Ма, я такого не казав, – заперечив Френкі.

      – Він такого не казав, – підтримав сина батько.

      – Але ж подумав. Ви обидва подумали. Тільки привабливі жінки варті уваги. Любити чи вбивати цікаво тільки тоді, як вони гарні.

      – Я тебе прошу.

      – Про що просиш, Френку? Ти знаєш, що це правда. Глянь на себе.

      Джейн з братами, спохмурнівши, розвернулися до батька.

      – Нащо на нього дивитися, ма? – спитав Майк.

      – Анджело, це ж Різдво, – сказав Френк.

      – Я знаю, що Різдво! – Анджела скочила на ноги й схлипнула. – Я знаю.

      Вона вийшла на кухню. Джейн подивилася на батька:

      – Що відбувається?

      Френк знизав плечима.

      – У жінок такого віку буває. Життя змінюється.

      – Це не просто зміни. Піду спитаю, що з нею.

      Джейн підвелася й пішла за матір’ю.

      – Мамо?

      Анджела наче й не почула. Стояла спиною до дверей, збиваючи вершки в мисці з неіржавної сталі. Міксер торохкотів, стіл укривали білі плями.

      – Мамо, все гаразд?

      – Треба зайнятися десертом. Зовсім забула збити вершки.

      – Що сталося?

      – Треба було все підготувати до того, як сідати. Ти ж знаєш, що твій брат Френкі стає нетерплячий, як мусить надто довго чекати наступної страви. Якщо просидить там більше ніж п’ять хвилин, то й незчуєшся, як знову телевізор увімкне. – Анджела взяла цукор, сипонула повну ложку в миску й продовжила збивати. – Ну хоч Майкі намагається бути чемним, як може. Хоч і бачить погані приклади. Хоч куди глянь – самі погані приклади.

      – Слухай, я бачу, щось не так.

      Анджела вимкнула міксер і, згорбившись, подивилася на вершки, збиті мало не на масло.

      – Джейні, це не твій клопіт.

      – Якщо

Скачать книгу