Скачать книгу

переконання – нескінченно заземлив чисту творчість класичної епохи, придушив її конструктивною майстерністю свого мислення і, штовхнувши художників на шлях естетичного критицизму, завдав невимовної шкоди чуттєвості, радісному прийняттю світу, вільному польоту уяви. Він надовго придушував чисту поезію у всякому поеті, підпорядкувавши його своєму впливу, – і як міг би цей мозок у людській подобі, цей втілений розум, цей гігантський льодовик думки запліднити флору і фауну уяви? Як могла б ця найнеживіша людина, знеособлений автомат думки, людина, яка ніколи не торкалася до жінки, жодного разу не переступила межу свого провінційного міста, людина, котра протягом п’ятдесяти, ні, насправді сімдесяти років щодня в один і той же час автоматично запускає ретельно підігнані колеса і зубці своєї розумової машини, – як міг би протилежний полюс безпосередності, позбавлений будь-якої спонтанності, закостенілий розум (геніальність якого полягає саме в цій фанатичній конструктивності) коли-небудь запліднити поета, наскрізь чуттєву душу, яка черпає натхнення у святих примхах випадку, що невиліковною пристрастю штовхає до невідомості? Вплив Канта відволікає класиків від їхньої великої, первісної пристрасті, напоєної міццю Ренесансу, і непомітно штовхає їх до нового гуманізму, до наукової поезії.

      Хіба це не знекровлення німецької поезії, коли Шиллер, творець найяскравіших німецьких образів, всерйоз займається розумовою грою, намагаючись розсікти поезію на категорії, на наївну і сентиментальну, або коли Ґете міркує з братами Шлегель про класицизм і романтизм? Непомітно поети впадають у прозу, торкаючись до розумової проникливості філософа, споглядаючи холодне раціональне світло, що виходить від цього систематичного, кришталево закономірного розуму: у ту пору, коли Гельдерлін приїжджає в Веймар, Шиллер вже втратив п’янку міць своїх ранніх демонічних натхнень, і Ґете (здорова натура якого з ворожістю первісного інстинкту рішуче опиралася будь-якій систематичній метафізиці) зосередив свою увагу переважно на науці. Про те, в яких раціоналістичних сферах оберталися їхні думки, свідчить їхнє листування, величний документ закінченого світогляду, але все ж швидше листування двох філософів або естетиків, аніж поетична сповідь: у ту пору, коли Гельдерлін приєднується до Діоскурів, поезія під магнетичним впливом Канта переміщається з центру до периферії їхнього єства. Настала епоха класичного гуманізму, але (фатальна протилежність Італії) найпотужніші поети епохи не тікають, подібно до Данте, Петрарки і Боккачо, з холодного світу науки в поетичну сферу: Ґете і Шиллер на (безповоротні!) роки йдуть з божественного світу образів у більш холодний світ естетики і науки.

      Так і в молодшому поколінні, яке визнавало їх за своїх вчителів, зміцнюється фатальна омана: треба бути «освіченим», треба піддати себе «філософському тренуванню». Новаліс, ангельски абстрактний дух, Кляйст, людина захоплення, інстинкту, обоє – натури прямо протилежні холоду, розумовій конкретності Канта і його спекулятивних наступників, навпомацки

Скачать книгу