Пригоди Шерлока Голмса - Артур Конан Дойл Зарубіжні авторські зібрання

Скачать книгу

а головне, спробуйте забути про Госмера Енджела, наче його й не було.

      – Отже, я ніколи більше його не побачу?

      – Боюся, що так.

      – Але що ж із ним трапилося?

      – Я все з’ясую. І хотілося б мати точний опис його зовнішності, а також усі його листи.

      – У суботу я помістила в часописі «Кронікл» оголошення про його зникнення, – сказала вона. – Ось вирізка й чотири його листи.

      – Дякую. Яка ваша адреса?

      – Камбервелл, Лайон-плейс, 31.

      – Адреси містера Енджела ви не знаєте. А де працює ваш батько?

      – Фірма «Вестгауз і Марбенк» на Фенчерч-стрит. Вони найбільші імпортери кларету.

      – Дякую. Ви дуже вичерпно виклали свою справу. Залиште листа в мене та пам’ятайте мою пораду. Забудьте про цю подію раз і назавжди.

      – Дякую, містере Голмс, але це не в моїх силах. Я залишуся вірною Госмеру й чекатиму його.

      Незважаючи на безглуздий капелюшок і простакувате личко, наша відвідувачка мимоволі вселяла повагу шляхетністю та вірністю. Вона поклала на стіл папери й пішла, пообіцявши прийти ще раз, якщо виникне потреба.

      Кілька хвилин Шерлок Голмс сидів мовчки, склавши кінчики пальців, витягнувши ноги та розглядаючи стелю. Потім він узяв із полиці стару глиняну люльку, яка завжди служила йому порадником, розкурив її й довго сидів, відкинувшись на спинку крісла та потопаючи в густих хмарах блакитного диму. На його обличчі застигла цілковита байдужість.

      – Цікава істота ця дівчина, – озвався він нарешті. – Набагато цікавіша, ніж її історія, до речі, доволі тривіальна. Якщо зазирнете в мою картотеку, то знайдете чимало аналогічних випадків, наприклад, Андоверську справу 1877 року. Щось подібне сталося й торік у Гаазі. Загалом, стара історія, хоча в ній є і деякі нові деталі. Однак сама дівчина дає багатющий матеріал для спостережень.

      – Ви, либонь, побачили багато такого, що для мене виявилося невидимим, – зауважив я.

      – Не невидимим, а непоміченим, Ватсоне. Ви не знали, на що звертати увагу, й упустили все істотне. Я ніяк не можу переконати вас, яке значення може мати рукав, ніготь на великому пальці або шнурівка від черевиків. Цікаво, що ви можете сказати на підставі зовнішності цієї дівчини? Опишіть мені її.

      – Ну, на ній був сіро-блакитний солом’яний капелюшок із розлогими крисами та цегляно-червоним пір’ям. Чорний жакет, оторочений чорним стеклярусом. Сукня брунатна, швидше навіть темно-коричневого відтінку, зі смужками червоного оксамиту на шиї та рукавах. Сірі рукавички, протерті на вказівному пальці правої руки. Черевички я не розгледів. У вухах золоті кульчики у вигляді маленьких круглих підвісок. Загалом, це дівчина цілком заможна, хоча й дещо вульгарна, щира та безтурботна.

      Шерлок Голмс тихенько заплескав у долоні й усміхнувся.

      – Чудово, Ватсоне, ви робите успіхи. Правда, упустили всі істотні деталі, зате добре засвоїли метод, і у вас тонке відчуття кольору. Ніколи не покладайтеся на загальне враження, друже мій, зосередьте увагу на дрібницях. Я завжди спочатку дивлюся на рукави жінки. А коли

Скачать книгу