ТОП просматриваемых книг сайта:
Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. Том Сегев
Читать онлайн.Название Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну
Год выпуска 2019
isbn
Автор произведения Том Сегев
Жанр Биографии и Мемуары
Серия Мемуари та щоденники
Издательство OMIKO
Для Бен-Ґуріона це була авантюра. Лідер партії тоді, Бен-Цві, перешкоджав просуванню Бен-Ґуріона у кар’єрі після його приїзду. Тепер він давав йому роботу. Бен-Цві був співчутливим товаришем. Бен-Ґуріон змирився з його лідерством, і вони почали дружнє співіснування. Янаіт уміла знаходити з ним спільну мову, доки Бен-Ґуріон не починав зводити Бен-Цві з пантелику. Вона пригадувала інтонацію його голосу, завжди виразного і чуйного.[303] Він використовував той самий чіткий і рішучий стиль у статті, яку написав у першому номері. Це був жорсткий особистий напад на головного рабина Османської імперії. Рабин Хаїм Наум, який мешкав у Стамбулі, був не лише найбільшим єврейським релігійним авторитетом імперії, але й головним представником єврейської спільноти в османській владі. Він відвідував Палестину під час виходу статті, виконуючи суто політичну місію. Бен-Ґуріон вимагав від Наума, «релігійного чиновника», як він його називав, обмежити свою діяльність до виключно релігійних питань. Протидіючи пропаганді суворого розділення між релігією та державою, він також нападав на Наума за те, що той не просував єврейські національні інтереси, як це робили інші нації після молодотурецької революції.
Дефіцит кадрів вимагав від усіх співробітників «Га-Ахдут» писати по кілька статей для кожного випуску, тому іноді їхні статті лишалися без авторства або використовувались псевдоніми. Інша стаття Бен-Ґуріона в тому самому випуску нарікала на кількох активних громадян Петах-Тікви, які не дозволили робітникам зустріти рабина Наума з прапором сіоністів. Як це було заведено тоді в журналістській практиці і як він це робив раніше в деяких своїх листах, Бен-Ґуріон використовував певні емоційно насичені слова, описуючи інцидент: «Жахлива галюцинація під час страшної ночі… ганебна жахлива зрада… національна провокація».
Третім унеском Бен-Ґуріона до першого випуску був звіт із поля, заснований на його особистому досвіді як трудівника у Цихрон-Яков. Він подав більш-менш збалансований рахунок і підписав твір «Цофе», що означає «Спостерігач».[304] Одного разу, перебуваючи в Хайфі, Бен-Ґуріон помітив помилку у новинах, коли дізнався про напад на фермерів Явне’ел, він телеграфував зі свого кабінету: «Я їду до Галілеї».[305] Але зазвичай його статті були сповнені аналітики та самовпевненості.
Перше радикальне соціалістичне періодичне видання івритом з’явилося спочатку як щомісячне на 44 сторінках, а потім стало щотижневиком. Його тираж становив 450 примірників.[306]
302
Янаіт, стенограма інтерв’ю від 17 липня 1975 року, с. 10, BGA; Witztum and Kalian 2013, p. 46.
303
Yanait Ben-Zvi 1962, p. 134.
304
Ben-Gurion 1910c.
305
«Тelegram», Ha’ahdut, March 31, 1911.
306
Ben-Zvi 1967, p. 174ff.