LITMIR.BIZ

      Вітре буйний – буревію!

      Ти в небі гуляєш,

      Летиш собі без кордонів,

      Хмари розганяєш.

      Благаю тебе ненаситний,

      Лети в Україну.

      Вона наша рідна ненька,

      Як мати – єдина.

      Ми її не вибирали,

      Не будем й міняти.

      Кращу долю збудуємо,

      Щоб надію мати.

      Батьківщина допоможе,

      У лиху годину.

      Щастя дати вона зможе

      І батьку і сину.

      Думки мої, соколики, до небес злітайте,

      Беріть мою недоленьку, в хмарах розкидайте.

      Дуже важко з недолею по світу блукати,

      Краще її невірную в землю закопати.

      А я долю почекаю, навіть і маленьку,

      ЇЇ щиро привітаю, як рідную неньку.

      Закінчилось моє горе, я вже наблукався.

      Не цурайся мене доле, тебе дочекався.

      Быстро кружится в вальсе осеннем,

      Молодость наша с тобой.

      Хоть и прошла она в годы военные,

      Все же не время еще на покой.

      Все же душа еще молодая

      Ей седины не понять

      Вечно в пути, покоя не зная,

      Ей бы порхая – летать.

      Мы ветераны, нам времени мало,

      Планы свои завершить.

      Вера в победу нам помогала

      Путь молодым проложить.

      Тi днi минули, наче у вi снi,

      Краса Полiсся вже в туманi,

      Лиш знов ввижається менi

      Царiвна нiжна i до себе манить.

      Вона – як Мавка лiсова,

      Звести очей немає сили.

      Та в серцi смуток вигравав,

      Здавалось, жалiсть голосила.

      Ще не добуто золото iз скринь,

      Природа краю не зiв'яла,

      Птахiв не звала далечiнь,

      А Мавка знову зиму пригадала.

      Тонуло сонце мiж заплав,

      Й дерева темiнь обiймала.

      Та холод серце не здолав.

      В нiм билось те, що не вмирало.

      Вiзьму собi пекучий бiль

      Вогненим подихом шаленим.

      Навпiл дiлили хлiб i сiль.

      Чому ж бiда тепер без мене?

      Безсоння страдницьких ночей,

      I горе, й щастя – все єдине.

      З'яснiє темрява очей.

      Накличу серцем свiтлу днину,

      Коли вiзьму пекучий бiль…

      Осмомисле Ярославе,

      Ти смiявся з тої лютi,

      Злого короля ославив,

      I

Скачать книгу