Справжня історія Стародавнього світу - О. Р. Мустафін

Скачать книгу

пастуха на ім’я Етана. Він був вправним царем. Але не мав дітей. Врешті-решт Етана змушений був покинути рідне місто і вирушити на пошуки «трави народження», яка допомогла б йому продовжити свій рід. У цьому йому взявся посприяти орел, якого Етана визволив з гірської ущелини. Птах підняв царя на таку височінь, звідки було видно всю землю. Етана злякався і впав додолу.

      Процесія. Деталь штандарту з міста Ур (Британський музей).

      Найвідомішим шумерським володарем був цар міста Урук Гільгамеш. За легендою, це була надзвичайно сильна людина, але водночас – великий бешкетник. Аби якось його вгамувати, міські старійшини попросили богів знайти царю гідного супротивника. Боги прислухалися і створили героя Енкіду. Але юнаки, замість того щоб боротися один проти одного, побраталися. І разом здійснили безліч подвигів. Обурилися боги і наслали на Енкіду хворобу, від якої той помер. Зажурився Гільгамеш, зрозумівши, що смерть чекає і на нього. І вирішив здобути квітку безсмертя. Довго він блукав світом і врешті-решт знайшов її – на дні моря. Проте, коли, втомлений, заснув на березі, квітку з’їла змія. Повернувся Гільгамеш до рідного міста ні з чим. Але більше не бешкетував. Навпаки, збудував навколо Урука міцні мури, які захистили місто від ворогів. І саме так залишився безсмертним – у пам’яті нащадків.

      Гільгамеш з левом. Рельєф з палацу у Дур-Шаррукіні (Лувр).

      4. Виникнення міст-держав. Звичайно, якою б визначною людиною не був цар, сам керувати містом він не міг. Потрібні були особливі люди, які впорядковували б суспільне життя і наглядали за тим, чи точно виконується воля царя, – чиновники. Для збереження громадського ладу добровільного дотримання звичаїв було вже недостатньо – необхідні були примусово встановлені правила, тобто закони. Для того, щоб вирішувати суперечки у відповідності з законами, потрібні були судді, а для того, щоб примусити мешканців міста й округи коритися царській волі і законам та приборкувати непокірних, – стражники. Необхідне було військо, що захищало б місто від ворогів. Звісно, усіх цих людей – не кажучи вже про самого царя і його родину – треба було годувати і забезпечувати усім необхідним. Для цього потрібна була скарбниця, до якої з мешканців міста й округи стягували спеціальні збори – податки. До того ж селяни і ремісники зобов’язані були час від часу працювати на потреби міста – виконувати громадські повинності.

      Найвизначніші міста Шумеру.

      Так поступово складалася особлива організація, завданням якої було підтримання чинного суспільного ладу, що називається державою. Державою часто називають також територію, на яку поширюється діяльність такої організації.

      Бенкет. Деталь штандарту з міста Ур (Британський музей).

      В Шумері зазвичай такою територією було окреме місто з підпорядкованою йому сільською округою. Саме тому шумерські держави йменують містами-державами.

Скачать книгу