LITMIR.BIZ

Скачать книгу

посада консула та незліченні багатства, цілковито оволоділа тепер мрія про єдину річ, якої він ще не мав – про воєнну славу. Тому він щиро жадав взяти участь у воєнній нараді. Він навіть почав ходити вперед-назад навколо курульного крісла Цицерона, сподіваючись отримати запрошення. Та Цицерон ненавидів Красса більше, ніж будь-кого, окрім Катіліни, – тому не міг втратити нагоду його принизити. Він настільки неприкрито ігнорував його, що зрештою, розлючений, Красс пішов, залишаючи позаду з десяток сивочолих сенаторів, які згуртувалися навколо Непота. Я невибагливо стояв збоку та робив нотатки.

      Цицерон вчинив мудро, запросивши на нараду таких людей, як Гай Курій, який здобув свій тріумф ще десять років тому, та Марк Лукулл – молодший брат Ліцинія Лукулла. Найбільшою вадою мого хазяїна як державного діяча було те, що в питаннях війни та армії він завжди був повним невігласом. В молодості він, маючи слабке здоров’я, щиро ненавидів все, що було пов’язане з армією: брак комфорту, тупоголову дисципліну, нудне табірне життя. Тому він і залишив армію негайно, коли підвернулася нагода – і повернувся до юридичної практики. Тепер йому гостро давався взнаки брак знань в цій галузі – і він був вимушений передати розпитування Непота Курію, Лукуллу, Катуллу та Ізаурику. Незабаром вони з’ясували, що під проводом Помпея знаходилося військо у складі восьми повністю укомплектованих та озброєних легіонів, а штаб його розташовувався – щонайменше тоді, коли Непот востаннє був там – на південь від Іудеї, на відстані декількох миль від міста Петра. Цицерон надав кожному слово.

      – На мій погляд, на цей рік у нас є дві можливості, – почав Курій, який воював на Сході під проводом Сулли. – Перша – рушити на північ до Кіммерійського Босфору, аби взяти порт Пантикапей та приєднати до імперії Кавказ. Другий варіант, який мені особисто подобається більше – почати наступ на схід та раз і назавжди розібратися з Парфянським царством.

      – Не забувай ще й третій варіант, – додав Ізаурик. – Єгипет. Він належить нам відтоді, як Птолемей в своєму заповіті розпорядився передати його нам. На мій погляд, треба рушити на захід.

      – Або на південь, – запропонував Лукулл. – Чому б не захопити Петру? Там є й вихід до моря та дуже родючі ґрунти.

      – Таким чином, обираємо між північчю, півднем, сходом та заходом, – підсумував Цицерон. – Здається, Помпей має широкий вибір. Непоте, не знаєш часом, що він обере? Я переконаний, що Сенат затвердить будь-яке його рішення.

      – Наскільки мені відомо, він подумує про відступ.

      Після цих слів у повітрі повисла тиша, яку перервав Ізаурик.

      – Відступ? – приголомшено повторив він. – Що ти цим хочеш сказати? Під його командуванням сорок тисяч запеклих в боях ветеранів, і його ніщо не може зупинити.

      – «Запеклі» – це ваша точка зору. На мій погляд, краще підходить слово «виснажені». Деякі з них вже понад десять років у походах.

      Тиша запанувала, поки сенатори міркували про почуте.

      – Тобто ти хочеш сказати, що Помпей має

Скачать книгу