Скачать книгу

Гадаю, що поведінка і зовнішній вигляд моїх героїв заслужать чимало докорів з боку осіб, які дивитимуться на мій твір з урахуванням того часу, в який жили його персонажі. Можливо, я описав надто мало таких побутових деталей і вчинків, які можна назвати сучасними; але, з іншого боку, також вельми можливо, що я поєднав звичаї двох або трьох століть і наділив епоху Річарда І явищами, які існували або набагато раніше, або набагато пізніше зображеного часу. Я заспокоюю себе тим, що подібні помилки не привернуть уваги пересічного читача і що я зможу поділити незаслужений успіх з тими архітекторами, які, не дотримуючись ніяких приписів, без будь-якої системи прикрашали готичний стиль візерунками, запозиченими з інших стилів та інших періодів мистецтва. Ті самі читачі, яким глибокі історичні знання дадуть підстави суворо засуджувати мої помилки, поставляться до мене з певною поблажливістю саме завдяки розумінню складності мого завдання. Мій шанований, але незаслужено забутий друг Інгульфус[47] дав мені чимало цінних порад; але світло, пролите Кройдонським ченцем[48] і Джефрі де Вінсау[49], затьмарюється такою безліччю нецікавого і незрозумілого матеріалу, що я радо звернувся по допомогу до сторінок Фруасара[50], хоч він і був відомим в епоху, надто віддалену від описуваних мною подій. І все ж, любий друже, якщо Ви будете досить великодушні, щоб пробачити мені цю зухвалу спробу сплести собі вінок менестреля з коштовних перлин старовини і з брістольських дрібничок[51], якими я намагався підмінити справжні скарби, – я впевнений, що Ваше розуміння труднощів мого завдання примирить Вас із недосконалістю її виконання. Щодо матеріалів, мені лишається додати небагато: всі вони містяться в одному англонорманському рукописові. Сер Артур Уордор[52] дбайливо зберігає його у третій шухляді свого дубового столу; проте він нікому не дозволяє до нього доторкнутись, а сам не в змозі прочитати в ньому жодного слова. Під час мого перебування в Шотландії я б ніколи не дістав дозволу побачити ці дорогоцінні сторінки, якби не пообіцяв позначити їх яким-небудь чудернацьким шрифтом під назвою «рукопис Уордора», таким чином виокремивши його з-поміж усіх інших і надавши йому такого самого значення, яке мають рукописи Бенетайна, Окінлека[53] та інші пам’ятки працелюбності середньовічних переписувачів. Я б надіслав Вам для ознайомлення стислий зміст цього цікавого твору, який я з Вашого дозволу додаю до третього тому мого роману, якщо диявол друкарства не буде втішений після набору всієї книги.

      Прощавайте, дорогий друже, я сказав досить для того, щоб пояснити, якщо не виправдати, свою спробу. Незважаючи на Ваші сумніви і мою власну нездарність, я все ж таки сподіваюся, що вдався до цієї спроби не марно. Сподіваюся, Ви вже одужали після весняного нападу подагри, і буду радий, якщо Ваші вчені лікарі порадять Вам здійснити подорож у ці краї. Не так давно при розкопках поблизу стін древнього

Скачать книгу


<p>47</p>

Мій… друг Інгульфус дав мені чимало цінних порад; але світло, пролите Кройдонським ченцем і Джефрі де Вінсау… – Абату Інгульфусу із Кройланда (1085–1109) довгий час приписувалася «Історія Кройланда», яка зараз вважається пізнішою підробкою.

<p>48</p>

Кройдонський чернець – абат Інгульфус.

<p>49</p>

Джефрі де Вінсау – поет, вважається, що він супроводжував Річарда І у третьому хрестовому поході.

<p>50</p>

Жан Фруасар (1337?—1410?) – автор «Хронік Англії, Франції та Іспанії», відбив події 1323–1405 рр.

<p>51</p>

Брістольські камінці, або брістольські діаманти – прозорі кристали з кам’яної породи вапняку з-під Брістоля, вираз вживається у сенсі «підробні дорогоцінності».

<p>52</p>

Сер Артур Уордор – з роману «Антикварій» сусіда і суперник Олдбока, обмежений і впертий антикварій.

<p>53</p>

Рукописи Бенетайн, Окінлек – важливі джерела ранньої шотландської та північноанглійської поезії, другий з них містить «Сера Трістрама» та «Річарда Лев’яче Серце».