Мобі Дік, або Білий кит - Герман Мелвіл

Скачать книгу

розібрався в його літургії та тридцяти дев'яти догматах віри[104]), – залишивши Квіквега поститися і курити люльку-томагавк, а Йоджо – грітися біля жертовного полум'я, розпаленого з ошурок, я вийшов із готелю і попрямував у бік гавані. Там після довгих блукань і розпитувань я довідався, що три кораблі збираються вийти у трирічне плавання: «Бісова гатка», «Ласий шматочок» і «Пеквод». Що означає «Бісова гатка», я не знаю; «Ласий шматочок» – це і так зрозуміло, а «Пеквод», як ви, звичайно, пам'ятаєте, це назва славетного племені массачусетських індіанців, що вимерли, мов стародавні мідяни[105]. Я обнишпорив і роздивився «Бісову гатку», потім перебрався на «Ласий шматочок», а тоді піднявся на борт «Пекводу», роззирнувся і одразу вирішив, що це саме той корабель, який нам потрібен.

      Не знаю, можливо, вам доводилося коли-небудь бачити всілякі дивовижні морські корита: тупоносі люгери, неоковирні японські джонки, галіони, схожі на супниці, та інші дива; але будьте певні, ви ніколи не бачили такої чудернацької древньої посудини, як оцей «Пеквод». Це був давнього зразка корабель, не дуже великий і на старожитній манер опуклий у бортах. Його корпус, задубілий під тайфунами і штилями всіх чотирьох океанів, був темним, мов лице французького гренадера, який пройшов у боях і Єгипет, і Сибір. Ветхий ніс корабля, здавалося, обріс бородою. А щогли, поставлені десь на берегах Японії, коли старі поламав і збив за борт шторм, – ці щогли здіймалися в небо прямо й несхитно, наче спини трьох східних царів у Кельнському соборі[106]. Старі палуби були пошарпані і поорані зморшками, мов стерті прочанами плити Кентерберійського собору, на яких спливав кров'ю Фома Бекет[107]. А до всіх цих старожитніх дивовиж додавалися ще деякі незвичайні риси, подаровані кораблю тим неспокійним промислом, що ним він займався ось уже півсторіччя.

      Старий капітан Пелег, який багато років плавав на ньому старшим помічником, перш ніж став на чолі іншого корабля, а тепер жив у відставці і був одним із головних власників «Пекводу», – цей старий Пелег[108], коли був старшим помічником, додав неабиякої своєрідності «Пекводу», оздобивши його від носа до корми такими екзотичними за матеріалом і малюнком прикрасами, з якими не могло зрівнятися ніщо у світі – хіба що різьблене ліжко чи круглий щит Торкіля-Живоїда[109]. Вичепурений «Пеквод» нагадував імператора дикунів-ефіопів з важким лискучим кістяним намистом на шиї. Весь корабель був завішаний трофеями – справжнісінький канібал серед своїх сусідів, прикрашений кістками вбитих ворогів. Його відкриті борти, наче велетенська щелепа, були втикані довгими гострими іклами кашалота, які правили нагелями, щоб кріпити на них конопляні м'язи і сухожилля судна. Ці сухожилля не були перекинуті через дерев'яні блоки, вони спритно бігли

Скачать книгу

<p>104</p>

Тридцять дев'ять догматів віри – були прийняті англіканською церквою в 1563 р.

<p>105</p>

Мідяни – народ, що населяв державу Мідію (VII—VI ст. до н. є.) на території північно-західного Ірану і південного Азербайджану.

<p>106</p>

… наче спини трьох східних царів… – Маються на увазі три східні царі-волхви – Каспар, Мельхіор і Бальтазар, чиї «мощі», привезені з Константинополя в XII ст., нібито покояться в Кельнському соборі.

<p>107</p>

Бекет, Фома (1118—1170) – архієпископ Кентерберійський, ворогував з королем Генріхом II. Наймані вбивці закололи архієпископа під час церковної служби.

<p>108</p>

Пелег – біблійне ім'я Старого Заповіту, згадується при переліку колін Ізраїлевих у Книзі Іова та ін.

<p>109</p>

Торкіль Живоїд, Торкіль Хак (Hakr (ісл.) – старовинна назва хижої риби) – персонаж з ісландських історичних саг, вождь данців, що заволоділи Англією в XI ст. За легендою, він вирізьблював свої подвиги на дерев'яному ліжку і на щиті.