Кобзар - Тарас Шевченко

Скачать книгу

на кобзі грає;

      Кругом хлопці та дівчата —

      Як мак процвітає.

      Грає кобзар, виспівує,

      Вимовля словами,

      Як москалі, орда, ляхи

      Бились з козаками;

      Як збиралась громадонька

      В неділеньку вранці;

      Як ховали козаченька

      В зеленім байраці.

      Грає кобзар, виспівує —

      Аж лихо сміється…

      «Була колись гетьманщина,

      Та вже не вернеться.

      Було колись – панували,

      Та більше не будем!

      Тії слави козацької

      Повік не забудем!

      Встає хмара з-за Лиману,

      А другая з поля;

      Зажурилась Україна —

      Така її доля!

      Зажурилась, заплакала,

      Як мала дитина.

      Ніхто її не рятує…

      Козачество гине;

      Гине слава, батьківщина;

      Немає де дітись;

      Виростають нехрещені

      Козацькії діти;

      Кохаються невінчані;

      Без попа ховають;

      Запродана жидам віра,

      В церкву не пускають!

      Як та галич поле крив,

      Ляхи, уніати

      Налітають, – нема кому

      Порадоньки дати.

      Обізвався Наливайко —

      Не стало Кравчини!

      Обізвавсь козак Павлюга

      За нею полинув!

      Обізвавсь Тарас Трясило

      Гіркими сльозами:

      «Бідна моя Україно,

      Стоптана ляхами!»

      Україно, Україно!

      Серце моє, ненько!

      Як згадаю твою долю,

      Заплаче серденько!

      Де поділось козачество,

      Червоні жупани?

      Де поділась доля-воля,

      Бунчуки, гетьмани?

      Де поділися? Згоріло

      А чи затопило

      Синє море твої гори,

      Високі могили?

      Мовчать гори, грає море,

      Могили сумують,

      А над дітьми козацькими

      Поганці панують.

      Грай же, море, мовчіть, гори!

      Гуляй, буйний, полем!

      Плачте, діти козацькії,

      Така ваша доля!

      Обізвавсь Тарас Трясило

      Віру рятовати,

      Обізвався, орел сизий,

      Та й дав ляхам знати!

      Обізвався пан Трясило:

      «А годі журиться!

      А ходім лиш, пани-брати,

      З поляками биться!»

      Вже не три дні, не три ночі

      Б'ється пан Трясило.

      Од Лимана до Трубайла

      Трупом поле крилось.

      Ізнемігся козаченько,

      Тяжко зажурився,

      А поганий Конецпольський

      Дуже звеселився;

      Зібрав шляхту всю докупи

      Та й ну частовати.

      Зібрав Тарас козаченьків —

      Поради прохати:

      «Отамани товариші,

      Брати мої, діти!

      Дайте мені порадоньку,

      Що будем робити?

      Бенкетують вражі ляхи —

      Наше безголов'я».

      «Нехай собі бенкетують,

      Нехай на здоров'я!

      Нехай, кляті, бенкетують,

      Поки сонце зайде,

      А ніч-мати дасть пораду,

      Козак ляха знайде».

      Лягло сонце за горою,

      Зірки

Скачать книгу