Скачать книгу

теорию индоевропеизма языкознания, что он ее проводил, а я наиболее развитой среди студентов, молчал, а аудитория была слепой».

      На другому допиті 7 жовтня 1935 р. слідчий (начальник 4-го відділення О. В. Писарєв) ставив дуже дивовижні запитання, на які М. Драй-Хмара не міг дати точної відповіді: коли і за що і чи одночасно були заарештовані його колеги по роботі в Кам’янець-Подільському університеті, в Інституті мовознавства в Києві, в Польському педінституті в Києві, але найголовніше – про літературне угруповання неокласиків (Рильський, Зеров, Филипович) як націоналістичну контрреволюційну організацію. Чи міг київський професор дати конкретні відповіді, коли, хто і за що був репресований радянською владою? Звичайно ж ні, але мусів (яким чином – це вже інше питання) відповідати. Із його відповідей довідуємося про його перший арешт:

      «ГРИНЧЕНКО был арестован вместе со мной, в феврале 1933 года. Вместе же нас впоследствии и освободили. […]

      КУРИЛО Е.Б. была арестована в Киеве, в 1933 году, примерно в тот же период, когда был арестован и я.

      ТРОХИМЕНКО был арестован несколько ранее меня. Сейчас он находится в ссылке. […]

      О причинах ареста этих лиц я не знаю».

      Слідчий домагався визнання, що група неокласиків (Зеров, Филипович і Рильський) була націоналістичною організацією, на що одержав узагальнену неконкретну відповідь: «Ми отражаем, по существу, единое националистическое стремление».

      Донька М. Драй-Хмари Оксана Ашер згадувала, що її батька було вперше заарештовано в лютому 1933 року, але звільнено із в’язниці через три місяці. НКВС видав звільненому довідку, що йому мають виплатити зарплату за два місяці, але ніхто не збирався виплачувати платню звільненому з роботи вченому, якого виключили навіть із спілки наукових працівників, а з бібліотек вилучили його твори. До другого арешту у вересні 1935 р. не можна було влаштуватися на роботу більше ніж на місяць. Навіть деякі знайомі і вчорашні друзі перестали вітатися з опальним професором-неокласиком. Не можна було друкувати під власним прізвищем навіть переклади, а тому М. Драй-Хмара просив М. Рильського поставити своє ім’я під його перекладом. Але й це не вирішувало скрутних матеріальних проблем.

      Протоколи допитів М. Драй-Хмари (а їх усього чотири – за 19 вересня, 7 жовтня, 15 жовтня, 21 листопада 1935 р.) засвідчені підписами ув’язненого:

      «Показания мне зачитаны. С моих слов записано правильно, в чем и подписываюсь». (19 вересня 1935 р.).

      «Показания с моих слов записаны правильно, мною прочтены, в чем и подписываюсь». (7 жовтня 1935 р.).

      «Показания с моих слов писаны правильно, в чем и подписываюсь». (21 листопада 1935 р.).

      Під протоколом допиту за 15 жовтня 1935 р. підпис М. Драй-Хмари відсутній.

      Враження від прочитання протоколів надзвичайно сумне не через відповіді М. Драй-Хмари, який, не обмовляючи своїх друзів і колег, на першому допиті 19 вересня 1935 р. (чомусь лише через два тижні після арешту) став зізнаватися у своїх «провинах».

      «В периоде 1921–1922 гг. я особой

Скачать книгу