ТОП просматриваемых книг сайта:
Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд
Читать онлайн.Название Тлумачення снів
Год выпуска 1900
isbn 978-966-03-8736-2
Автор произведения Зигмунд Фрейд
Жанр Классики психологии
Серия Зарубіжні авторські зібрання
Издательство OMIKO
103
Угорське ж прислів’я, що наводить Ференці, стверджує дещо ширше, що «свиням сняться жолуді, а гусям кукурудза». Єврейське прислів’я говорить: «Курці просо сниться» (Sammlung jud. Sprichw. U. Redensarten, herausg. V. Bernstein, 2 Aufl., S. 1 160, Nr. 7) (прим. авт.).
104
Я аж ніяк не стверджую, буцімто до мене жоден автор не пов’язував сновидіння з виконанням бажання. (Див. перші рядки наступного розділу.) Хто надає вагу вказівкам на ранні витоки ідеї, може звернути увагу на згадки про Герофіла, лікаря часів Птолемея I, який (за Büchsenschütz, 1868, стор. 33) розрізняв три ґатунки снів: послані богами; природні, які виникають тоді, коли душа малює собі картини того, що їй приємне і що трапиться, і мішані сни, що виникають самочинно з образів, у яких ми бачимо те, чого бажаємо. Штерке (J. Stärcke (1913, стор. 248) виокремлює зі збірки Шернера сон, який сам автор вважає виконанням бажання (с. 239). Шернер пише (Scherner, 1861, стор. 239): «Уява уві сні виконує жадання притомної свідомості так охоче тому, що воно емоційно активне у ній». Такий сон Шернер відносить до «снів настрою»; близько до них стоять сни «чоловічої й жіночої любовної жаги», а також – сни «прикрого гумору». Як бачимо, у Шернера немає навіть мови про надання жаданням значення більшого за будь-який інший прояв притомного стану, не згадуючи вже про зв’язок бажання з природою сновидіння як такого (прим. авт.).
105
Вже неоплатонік Плотін (за Du Prel (1885, 276) писав: «Коли прокидається жадання, тоді приходить уява і підносить нам нібито об’єкт цього жадання» («Еннеада» IV, 4, 17) (прим. авт. з вид. 1914).
106
Неймовірно, з яким завзяттям читачі і критики не бажають прийняти цю обставину і нехтують істотною відмінністю явного і прихованого змісту сновидінь. [Прим. авт. У виданнях з 1914 додано: Яскравим винятком є одне місце в статті Джеймса Суллі «Сни як об’явлення», цінність якої не варто применшувати через те, що я лише тут н