Скачать книгу

align="center">

      93

      Літопис руський. – С. 100.

      94

      Там само. – С. 104.

      95

      Там само. – С. 106.

      96

      Там само. – С. 133.

      97

      Там само. – С. 133—134.

      98

      Там само. – С. 140—141.

      99

      Там само.

      100

      Літопис руський. – С. 158—159.

      101

      Літопис руський. – С. 161—162.

      102

      Там само. – С. 166—167.

      103

      Там само. – С. 176.

      104

      Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 218.

      105

      Пріцак О. Половці. – С. 114.

      106

      Літопис руський. – С. 332.

      107

      Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2011. – Т. 8. – С. 350.

      108

      Літопис руський. – С. 346.

      109

      Половець В. Половці. – С. 41—43.

      110

      Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 222.

      111

      Літопис руський. – С. 379—381.

      112

      Пріцак О. Половці. – С. 114.

      113

      Про мамлюків та їхній султанат див.: Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300—1600. – К., 1998. – С. 24, 41, 43, 44, 66, 113, 149, 167.

      114

      Божилов И. Фамилията на Асеневци (1186—1460). – София, 1985; Пріцак О. Половці. – С. 117.

      115

      Vásáry I. Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185—1365. – Cambridge, 2005. – P. 149—155/

      116

      Казаку М. Дракула / пер. з фр. В. Удовиченко. – М., 2011.

      117

      Hevizi J. Autonomies in Hungary and Europe. A comparative study. – Budapest, 2004. – P. 18—22.

      118

      Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Т. 8. – С. 350.

      119

      У літературі Руське королівство переважно відоме, як Галицько-Волинське князівство. Хоча останнє є «кабінетним терміном». Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Питання, що потребує ясності // Корона, або Спадщина Королівства Руського. – К., 2017. – С. 26—37.

      120

      Алексюк М. Палавецкія паселіщчы на Беларусі // Помнік гісторыі і культуры Беларусі. – 1978. – № 1. – С. 33—35; Леонюк В. Словник Берестейщини. – Львів, 1996. – С. 250.

      121

      Про ці пам’ятки більш детальніше див.: Плетнёва С. Половецкие каменные изваяния. – М., 1974.

      122

      Пріцак О. Половці. – С. 116.

      123

      Гаркавец А. Codex Cumanicus: полное издание в 4 томах. – Алматы, 2015.

      124

      Половець В. Половці. – С. 34.

      125

      Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 466.

      126

      Пріцак О. Половці. – С. 117—118.

      127

      Наприклад, див.: Толочко П. Київська Русь. – К., 1996. – С. 140—141. Тут автор навіть розглядає походи русів на половців як акції, спрямовані на захист християнської віри, своєрідні «хрестові походи», заявляючи: «… саме Русь прийняла на себе основний удар половців і тим самим значно полегшила

Скачать книгу