LITMIR.BIZ

Скачать книгу

і рід твій – найкращі у нашім народі.

      Тож на світанку збуди славетного батька, хай в повіз

      Мулів велить запрягти, щоб могли одвезти ви на ньому

      Всяке вбрання, й пояси, й покривала усі білоткані.

      Краще й для тебе самої не пішки до пралень ходити,

      ⁴⁰ Надто далеко-бо їх влаштували за стінами міста».

      Так оповівши їй все, пішла ясноока Афіна

      Знов на Олімп, де – кажуть – свою непохитну богове

      Мають оселю; ні вітер не зрушить її, не зволожить

      Повіддю злива, ні сніг не окриє, лиш чисте повітря

      ⁴⁵ Ллється безхмарне і світле навколо прозориться сяйво.

      Так цілі дні там боги в утіхах проводять щасливі.

      Дівчині давши пораду, туди відійшла ясноока.

      Встала Еос ясношатна й збудила від сну Навсікаю,

      Гарно убрану. Своїм здивована сном незвичайним,

      ⁵⁰ Швидко в покої батьків побігла вона сповістити

      Любого батька і матір. Обох вона дома застала:

      Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа

      Й пряжу сукала пурпурну, а батька перед дверима

      Стріла вона, – на нараду керманичів люду славетних

      ⁵⁵ Він уже йшов, видатними феаками кликаний рано.

      Близько до любого батька вона підійшла і сказала:

      «Таточку любий, звели запрягти для мене високий

      Міцноколісний віз, щоб могла одвезти я на річку

      Прати добротне вбрання, що у мене лежить забрудніле.

      ⁶⁰ Треба й тобі, що в раді буваєш між радників перших,

      Завжди чистому тілом, в одежі охайній ходити.

      П’ятеро любих синів зростив у своїй ти оселі:

      Двоє – одружені, три – юнаки у квітучому віці,

      В вимитій чисто одежі бажають вони в хороводи

      ⁶⁵ Наші ходити. Про все це сама я подбати повинна».

      Мовила так, про жадане ж весілля ще сором було їй

      Батькові мовити. Сам здогадався і так відповів він:

      «Доню, ні мулів тобі, ні іншого я не відмовлю,

      Йди собі, – зараз тобі запряжуть мої слуги високий

      ⁷⁰ Міцноколісний віз, приладнають і короба зверху».

      Мовивши це, служників він покликав. Слухняно зійшлися

      Й воза для мулів на добрих колесах вони спорядили,

      Мулів сюди ж привели і зразу впрягли у той повіз.

      Дівчина світлі вбрання принесла, із комори забравши,

      ⁷⁵ Й склала у коробі зверху, на добре гембльованім возі;

      Мати ж у кошику їй поживну поставила їжу,

      Ласощів всяких поклала й вина налила їй до того

      В козячий міх. От зрештою дівчина сіла на повіз.

      Масла пахучого мати їй тут подала в золотому

      ⁸⁰ Слоїку – після купання себе і служниць намастити.

      Віжки блискучі й батіг у руки взяла Навсікая,

      Лунко хльоснула ним, і з тупотом мули побігли.

      Дівчину з платтям тоді повезли вони кроком невтомним,

      Ще й не саму – гуртом поспішали за нею служниці.

      ⁸⁵ Так досягли вони всі течії повноводої річки;

      Пралень було там багато, і стільки води протікало

      В струменях світлих, що можна вбрання

Скачать книгу