LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Згонорив си, усобив си. Хоч і не всі довги поплатив Юрішко, лиш половицу, але все ж і то велика була річ. Другу половицу, казав, віддасть, як візьме за себе Катерину Місівчукову; отже, треба походити коло старого Місівчука – пото й зачепив його Михайло по дорозі. Тяг до себе до шинку.

      – Ей… та я маю роботу… ади…

      – Робота не вовк, не ме в ліс кікати. Всеї роботи оннаково не переробиш. Ідім, йдім, – і тягнув Мафтея майже силою.

      Посідали у світлиці, велів Михайло доброї горівки дати, моцної – вже єк то шинкар уміє. І трактує, й наливає, а сам все приговорює:

      – Пийте, куме Мафтею, пийте. Не чкодуйте чужого добра.

      Кум Мафтей не вмів відмовлятися і за яких півгодини був уже такий мнєкий, от їк віск. Михайло пересів ближче, обняв одною рукою кума за шию, а другою тримав пугар на столі й говорив.

      Говорив складно, довго. Говорив про свого сина Юрка, о його блискучій будучині, о тім високім довір’ю, якого Юрішко заслужив у панів.

      – Шо гадаєте, куме? Таже то рахувати – панцтво! Слово одно – пан!.. А панові шо? Ти му догодив у чім у дрімнім, а він тобі узєв та й висипав сороківців жменю ба й дві. Нє?

      Кум Мафтей підтакував, блаженно посміхаючися. Тепер він був у такім благословеннім настрою, що міг підтакувати всьому на світі.

      – Ає! Хіба ми не розуміємо, проше кума любого? Таже так. Нічо, лиш так.

      – О, видите! А тепереньки я вам іскажу. Зробили-сте мені, куме, встид, на ціле село зробили-сте мені встид, але я не памнєтливий. Я би таки такий, шо би хтів наші молоденєта звести докупи. Бо мій Юрко влюбував собі вашу дівку, куме, та й най би вже раз си пібрали.

      – А хіба єк, куме? Та я… Ци ви, куме, мене не знаєте або, най так кажім, я вас не знаю?.. Таже…

      – І ви мене, куме, знаєте, і я вас знаю, а зробили-сте мені встид. А я лиш одно говорю – шо маєте тепер з дів-ков говорити, шоби ніби був склад. Маєте так, ади, при-ріхтувати, шоби не було ганьби, чуєте? Бо я лагідний та й добрий, але до міри, кумцю, до міри. А єк міра си переберет – ого! Тогди вже, Мафтею!..

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Поки.

      2

      Монастирі.

      3

      Кішка.

      4

      Підсміювався.

      5

      Розпорядку дня.

      6

      Відтак.

      7

      Певно.

      8

      На святу ніч.

      9

      Ворожитимемо обоє.

      10

      Коноплі.

      11

      А

Скачать книгу