Скачать книгу

пересуванням зграї вампірів, що мало місце на трасі між автомобільним та нафтопереробним заводами. А про появу міфічних перевертнів просто на вулицях Гременця тільки ледачий не розповідав.

      – А тут Митрофанівна й каже, – казала мама Аня гучним голосом з кухні, – зупинилася, каже, ця зграя дворняг простісінько навпроти тролейбусної зупинки. І одна шавка раптом до Митрофанівни голову повертає та й запитує людським голосом: «Громадяночко, – запитує, – а як нам до провулку Капітана Небрехи вибігти?»

      – Твоя Митрофанівна, – мугикнув тато Саня, граючись телевізійним пультом, – свого психоаналітика давно не відвідувала. Відхилення вікові у твоєї Митрофанівни. Їй скільки, років вісімдесят вже, напевно? Ні?

      – Сімдесят, – з’явилася мама на порозі кімнати. – Буде. І вона в дуже добрій фізичній формі. Не те, що деякі, які на дивані валяються. Аглая Митрофанівна тільки позавчора з Гімалаїв спустилася. Вершину Аннапурну Аглая Митрофанівна підкорювала. І, взагалі, не забувай, що вона – голова громадськості мікрорайону, а старість треба поважати.

      – Так я ж нічого… – розвів тато руками.

      – Звичайно, що нічого. Абсолютно нічого. Люди он у Непали їздять, махатм бачать, в астралі подорожують, а я з кухні не вилажу.

      – Мамо, але ж моя черга посуд мити лише завтра, чого ти? – відірвався Микитка від планшету, до якого татко щойно закачав «Космічну Стратегію».

      – А я готую вечерю післязавтра, – кахикнув тато. – Все справедливо. Все за планом.

      – За планом їм. Нудні ви люди, чоловіки. Сухі. Оцифровані. Немає у вас віри в чудеса, в магію та астральну ауру. У вас, напевно, взагалі жодної аури немає.

      – Зате он у неї – на весь Гременець аури вистачить, – тицьнув тато Саня пультом в екран телевізора. – Разом з магією.

      Микитка знову відірвався від планшету.

      – На що нам вказує Сатурн у Скорпіоні, який утворює в цьому році секстиль до Плутона й трин до Нептуна? – суворим вчительським голосом запитувала гладка тітка з копицею синяво-чорного волосся. На носі в тітки була величезна бородавка, а на неосяжній шиї – ланцюг з величезним золотим колом Зодіаку.

      Від її хрипкуватого голосу хотілося випростатися й встати по стійці «струнко».

      – На що вказує!? – злякано випростався в кріслі ведучій телепередачі.

      – А на те, що в ситуації зростаючої нестабільності ієрархій є тільки два астральних шляхи. Або ігнорувати заклики сил тонкого світу, оточуючи себе ментальним заспокоєнням, або, навпаки, активізувати ментал та й розпочати працювати над його перетворенням. За допомогою Вищих Астрологічних Курсів.

      – Ось-ось, – зітхнула мама Аня, – і я хочу… Це саме… Щоб астральним шляхом до ментального перетворення.

      – Нічого, нічого… Протримайся ще трохи. Незабаром вже Микитка на канікули піде і поїдемо ми звичайним нашим шляхом до Великих наших Малюків, перетворимо-о-ось… На справжніх відпочивальників.

      – Не хочу я до села того. Я до тонкого світу хочу. От запишуся на курси астрологічні, знатимете. Самі на кухні за планом працюватимете. А то живу, як на найвіддаленішій околиці Всесвіту.

      – Таким чином, виходячи з аспектів Сатурну… – бубонів телевізор.

      Тато Саня прибрав трохи звук:

      – Не можна тобі на курси. Слабовольна ти. Чортополох цей астральний задушить тебе зовсім. Хто тоді з нами автівкою… до Шотландії в мандри чухне?

      – Куди? – вибалушила очі мама Аня.

      – А на озеро Лох-Несс!

      – Лох-Несс?! – відкинув планшет і Микитка. – Там, де аномальне чудовисько плаває?

      – А то, – заусміхався татко. – Хотів вам сюрприз зробити. Криптозоологічний. Але, якщо вже в мами Ані такі завихрення астральні розпочалися, то…

      – Літні місяці можуть стати найважчими місяцями цього року, особливо для автомобілістів – Юпітер з Ліліт добудовують тау-квадрат з Плутоном та Ураном…

      – Ой, – набурмосилася мама, – чуєш, що кажуть? Чи не небезпечно їхати-то кудись?

      – Ти чого, паніматко!? – навіть обурився тато. – Ні, кому-кому, а тобі відпочити точно треба. Якщо вже тобі, жінці й громадській активістці, мракобіси усілякі мозки пудрять…

      – І Тайці з нашого класу теж, – вклинився Микитка. – Пудрять. Вона контрольні тільки за гороскопом пише.

      – От! Бачиш, матінко? Все це – тролінг для недоуків, астральна лабуда для невігласів, і, взагалі, нечисть – гоу хоум! Виполемо астральний чортополох культиватором науки!

      – Якщо ви бажаєте владнати своє життя та життя своїх близьких, – лунало з екрану, – записуйтеся на Вищі Астрологічні Курси, що знаходяться за адресою…

      – От було б у мене більше вільного часу на роботі, – не заспокоювався тато Саня, – записався б я на ці самі Курси. Подивився б я, чому там вчать. Я б їх вже навчив! Я б їх викрив! Статтю б написав і в Інтернеті повісив. Боротися потрібно з цими забобонами, от тільки часу зовсім немає.

      – З нами була відома пророчиця й екстрасенс, директриса Вищих Астрологічних Курсів

Скачать книгу