Аннотация

До видання увійшли як друковані в різних періодичних виданнях твори Наталени Королевої (1888–1966), так і її невідомий доробок. Улюблену для мисткині тематику Орієнту (Сходу) містять казки, легенди та новели «Марево», «Ладан», «Острів юности», «Втрата»; життя перших християн змальоване в оповіданнях «Зустріч» та «Його поклик»; сповнені автобіографічних спогадів «Хризоліт», «Циганський Великдень», «Домик Лермонтова», «Силует». Останні твори письменниці – «Помпейська згадка», «Префектова служниця» та «Роксоляна» – публікуються вперше та представляють її мистецькі уподобання на схилі літ.

Аннотация

У виданні представлено та хронологічно розміщено різножанровий доробок Наталени Королевої (1888–1966). Її науково-популярні статті досі не втратили актуальності та зачіпають питання сьогодення: «Хліб наш щоденний», «Взуття», «Лікарки та шептухи». Важлива для Н. Королевої тема Стародавнього Єгипту розкривається у творах «De profundis seсuloruм» та «Мезу, жрець Амонів». Окремої уваги варті автобіографічні спогади письменниці про роки життя у Києві: «На могилу вчителеві» (про знайомство з композитором М. Лисенком), а також про приватну вечірку в Санкт-Петербурзі, де авторці вдалося вразити господарів та гостей виконанням українського гімну («Гимн»).

Аннотация

Видання містить автобіографію та маловідомі твори Наталени Королевої (1888–1966), які раніше публікувалися в різних еміграційних періодичних виданнях. У оповіданні «Гріх» письменниця змальовує життя молодої черниці в католицькому монастирі; екзотичні подорожі до Персії описані у «Східній казці»; про душевні вагання юної бранки йдеться в «Сарацинці»; традиціям Стародавнього Єгипту присвячена стаття «Фарао Тут-Анх-Амон». До видання увійшли перська казка «Людський вік» і байка «Крілик та зайчик», повчальні новели «Хліб» і «Відгуки», а також інші знакові твори. Хронологічне розміщення цього різножанрового доробку письменниці та багата тематична палітра дасть змогу простежити еволюцію художньої майстерності Н. Королевої, її уподобання та мистецькі зацікавлення на певних етапах життя.

Аннотация

Наталена Королева (1888-1966) збагатила українську прозу новими темами з античного і європейського світу. У повісті «Шляхами і стежками життя» вона перебуває в ролі автора та головної героїні водночас. Це захоплива розповідь про тернисті дороги, якими пройшла письменниця в пошуках кращої долі і свого призначення. Видворення з Іспанії через дружбу і кохання з Альфонсо XIII. Переїзд до Києва, одруження з князем Іскандером, небезпечна подорож на Схід. Богемне життя у Франції. Знову Київ і Перша світова війна. Новий шлюб із відомим українським письменником. Робота над життєписом була надзвичайно ретельною і наполегливою, про що свідчить чимала кількість детальних авторських приміток, уточнень, пояснень. Повість друкується вперше, оригінал зберігається у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Раніше у видавництві «Фоліо» вийшла друком книжка Н. Королевої «Сон тіні».

Аннотация

Наталену Королеву (1888–1966) називали Понтійською Амазонкою, княжною іспанського роду, забутою ґрандесою, письменницею світової теми, письменницею-казкою, найекзотичнішою постаттю у нашій літературі. Саме її життя – це вже чудова підстава для створення захоплюючого серіалу, де є все – таємниці мадридського двору, королівські інтриги, велике кохання, карколомні воєнні пригоди… Батьком письменниці був граф Адріян-Ґеорґ Дунін-Борковський зі старовинного українського шляхетського роду, одна гілка якого сполонізувалася, а друга – збагатила козацьку старшину. Мати походила з не менш старовинного іспанського роду і називалася Марія-Клара де Кастро Лячерда Фернандес де Кордоба де Медіначелі і Фіґероа. Відома авторка неодноразово перевиданих «Легенд старокиївських» Наталена Королева написала кілька історичних повістей і романів, які, на жаль, і досі не всі знайомі сучасному читачеві. Але це справа часу. До цього видання увійшли два романи, події яких відбуваються за часів римського імператора Публія Елія Адріяна (117–138). Роман «Сон тіні» був виданий у 1938 році і востаннє перевидавався у 1991-му. Натомість його продовження – «Останній бог» – залишалось у рукописі в празькому архіві і зараз видається вперше.