LITMIR.BIZ

Станіслав Вінценз (1888—1971) розповідає про архаїчну народну культуру гуцулів, творення міфічного і магічного мислення на основі переконань про циклічну зміну часу і заперечення існування історії. Окрім основного оповідача, розповідь ведуть герої твору, часто реальні історичні персонажі. Особливу увагу автор приділив постаті Олекси Довбуша. У трьох частинах книги («За голосом трембіти», «Лісові люди», «Історія слободи, або Кінець опришківства») розгортається багатокольорова мозаїка зі справжніх і легендарних персонажів, притч, пісень, етнологічних нарисів з Гуцульщини. Тут переплітаються різні жанри: поетична проза, легенда, публіцистика.

Подробнее

Подробнее

Володимир Шухевич (1849–1915) – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира У ПА генерала Романа Шухевича. Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п'ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899–1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гупульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською. Четвертий том цієї монументальної праці має один розділ під назвою «Обряди церковні». Дотримуючись церковного календаря, Володимир Шухевич розкриває релігійну суть гуцулів, дотримання ними християнських свят у поєднанні з місцевими віруваннями, звичаями. Значну частину книги займає опис найвеличнішого дійства на Гуцульщині – вихід колядників, які надають особливого колориту Різдвяним святам.

Подробнее

Володимир Шухевич (1849—1915) – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича. Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п’ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899—1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською. У третій частині п’ятитомної праці В. Шухевича описано гуцульські обряди і родинні звичаї, танці, музичні інструменти. Також тут вміщено тексти пісень і нотні записи – для скрипки, сопілки, трембіти та ін.

Подробнее

Володимир Шухевич (1849—1915) – визначний український етнограф, фольклорист, публіцист, педагог, культурно-освітній і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, дід головного командира УПА генерала Романа Шухевича. Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п’ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899—1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською. До видання увійшли перша та друга частини «Гуцульщини». Перша частина, яку редагував І. Франко, містить вісім розділів: фізіографічний, етнологічний, статистичний огляди, гуцульське село, оседок, ноша, церква, харч. У другій частині докладно описані звичайні заняття гуцулів (сінокоси, рибарство, стрілецтво), а також домашні промисли (бондарство, столярство, кушнірство, ткацтво та ін.).

Подробнее

Ім'я Михайла Ломацького (1886, Тернопільщина – 1968, Німеччина) майже невідоме читацькому загалу, його знають хіба що у вузькому колі гуцулознавців та літературних критиків. А проте ця людина зробила помітний внесок в українську культуру. Етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч, педагог, Михайло Ломацькии був закоханий у чарівну природу і народ Гуцульщини, збирав та записував легенди, притчі, повір'я; як активний член товариства «Гуцульщина» чимало сил і часу віддав дослідженню та художньо-документальному відтворенню минувшини гуцульського краю, що і знайшло відображення в його творах. Про книжку «Заворожений світ», що містить дві частини – «По цей бік Чорногори» (1965, Мюнхен; Нью-Йорк) та «По той бік Чорногори» (1966, Мюнхен), М. Ломацький захоплено написав свого часу: «Карпатські гори, Гуцульщина, гуцули, верховинці… Верхи гір, сягаючи зір, темні ліси, повні духів і таємниць, рвучкі потоки й бистрі ріки, зелені полонини й голубе небо над ними, – а все, все це овіяне й надихане неземною красою, що до себе манить і притягає – давнину нагадує, казку давніх віків розповідає…».

Подробнее