Скачать книгу

запитує у сина:

      – Де ти так довго пропадав?

      – Ми з Павлом гралися у листонош. Сьогодні усі жителі села отримали листи!

      – А де ж ви взяли стільки листів?

      – У тебе в тумбочці.

      Тато одружився вдруге. Запитує маленького Сашка:

      – Подобається тобі твоя нова мама?

      – Тату, мені здається, тебе обманули, – задумливо каже Сашко, – не така вже вона й нова.

      Мама навчає дворічного Миколку рахувати:

      – Сину, ось три олівці. Рахуємо: один, два, три. А тепер ти полічи.

      Миколка повторює за мамою:

      – Один, два, три.

      – А тепер тато заховає один олівець. Полічи, скільки олівців залишилось.

      – Один, два, три.

      – Ну де ж ти бачиш третій олівець. Залишилось усього два.

      – А у тата!

      – Мій син великий фантазер! Учора він запевняв мене, що вчителька залишила його у класі до другої години ночі!

      – Сашко, яка тварина дає нам м’ясо і сало?

      – М’ясник.

      Телефонний дзвінок. У трубці:

      – Алло!

      – Це хто?

      – Це я, Маша.

      – Машуню, а чому пошепки.

      – А я граюся в хованку.

      – Ну, добре. Поклич тата.

      – Не можу, він зайнятий.

      – Тоді маму.

      – Вона теж.

      – А ще дорослі є?

      – Ага, міліціонери.

      – Поклич.

      – Вони теж зайняті.

      – Та що ж вони всі роблять?

      – Мене шукають.

      Сашко:

      – У кожного з батьків є свої плюси і мінуси, між іншим, як і у кожного джерела живлення.

      – Вовчику, згадай найкращий рік свого життя.

      – Це коли я вчився у першому класі!

      – А два найкращих роки?

      – Це коли я знову вчився у першому класі!

      – Петре, де можна знайти твого батька?

      – У свинарнику. Ви його відразу впізнаєте на ньому бриль!

      – Тату, тату, я сокиру знайшов!

      – Неси сюди!

      – Та вона пощерблена і без топорища…

      – Тоді поклади назад, негарно брати чужі речі!

      – Сашко, сідай і розкажи нам, як ти вчишся.

      – Я не можу сісти. Я тільки-но розказав татові…

      – Мамо, я сьогодні в автобусі місцем жінці поступилася, а вона не сіла.

      – Ну, а ти що?

      – Знову до татка на коліна залізла.

      Учитель біології:

      – Павле, не крутися і не кривляйся, а краще дивись на мене, бо так і не дізнаєшся про поведінку мавп.

      – Це не ваш син закопує в пісок мою сукню?

      – Ні. Мій набирає воду вашим капелюшком.

      – Сергійку, візьми срібну ложечку і розмішуй нею цукор. Срібло вбиває мікроби.

      – А чому це я маю пити чай з дохлими мікробами?

      Вовчик змучив маму запитаннями. Мама:

      – Чуєш, синочку, якщо ти будеш таким поганим і неслухняним хлопчиком, я захворію, прийде лікар, я помру, мене повезуть на цвинтар на великому чорному авто. Буде грати сумна музика…

      – Мамо, а мені можна буде сісти поруч з водієм?

      У

Скачать книгу