LITMIR.BIZ

Скачать книгу

і його друг Борис Петрович. Перевірити першу трійцю Спартак не міг. Натомість щойно придбана чорна брошурка «Память Бабьего Яра» ідеально підходила для перевірки другої – єврейської трійці…

      А й справді, раптом вдасться відшукати хоча б когось віддалено схожого хоча б на одного з героїв-євреїв?! Треба лише пам’ятати, що Старий Сьома з онукою Сонею жили десь в середніх номерах чи то по вулиці Жаданівського[5], чи по вулиці Саксаганського… можливо, в якомусь із дворів між ними. А друг Сониного дідуся – Борис Петрович мешкав по вулиці Шота Руставелі (колишній Малій Васильківській) неподалік синагоги Бродського, яку радянська влада передала Театру ляльок.

      Ну, що ж…

      Спартак заходився гортати сторінки брошурки. Чим далі, тим більше зростало його розчарування, бо нікого бодай віддалено схожого на вигаданих ним персонажів усе не бачив та й не бачив.

      Як раптом…

      Серце шалено закалатало в грудях, коли погляд буквально вперся в наступний запис аж на 68-й сторінці:

      «САХНОВСЬКИЙ САМУЇЛ ВОЛЬФОВИЧ, зав. маг., 1890, м. Київ, вул. Шота Руставелі, д. 10, кв. 4»

      На момент розстрілу цьому нещасному був 51 рік. Навряд чи його можна було б назвати «Старим Сьомою», та й онуків у нього не проглядалося. Але ж будинок № 10 по вулиці Шота Руставелі… Ідеальний збіг місця проживання!

      А що, як раптом дідусем вигаданої старшокласниці Соні був не Старий Сьома, а… вигаданий Борис Петрович?!

      Намагаючись угамувати калатання серця, Спартак з подвоєною пильністю повернувся до переглядання скорботних списків. Коли ж дійшов до 72-ї сторінки, то аж не повірив власним очам, наштовхнувшись на рядки:

      «СТАВСЬКА СОФІЯ, учениця, 1924, м. Київ, вул. Жаданівського, д. 41, кв. 11.

      СТАВСЬКИЙ БОРИС, 1870»

      Ось тобі й школярка Соня! Рік народження – 1924. На момент розстрілу їй було 17. Десятикласниця…

      Вона і Борис Ставський на одному прізвищі, очевидно – за однією адресою. Отже, дідусь та онука. Його рік народження – 1870, на момент розстрілу дідусеві був 71 рік. Отже, не Старий Сьома – а Старий Борух! Борух Пінхусович… Борис Петрович?.. Чом би й ні?!

      І місце проживання підходить ідеально: серединні номери по вулиці Жаданівського. Господи, та що ж це таке?! Це ж виходить, що коли суто механічно переставити місцями двох дідусів – вийде точнісінько та сама фантазія, яка спадала йому на думку епізод за епізодом, коли він з такими зусиллями писав цей клятий містичний роман! Але чи можна назвати фантазією те, про що він ось буквально зараз прочитав в чорній брошурці?..

      Молодий чоловік відчув, що його б’є пропасниця, з очей котяться гарячі сльози. І, мабуть, найгірше полягало в тому, що він… ЖАХЛИВО ПЕРЕЛЯКАВСЯ! Справді, відтоді, як у п’ятирічному віці Спартак подумки вбив і замурував у підвалі будинку свій Страх, він забув, що це означає – БОЯТИСЯ! А тепер давно мертвий Страх, здається, раптом ожив і на мить заволодів усім його єством!..

      Та і як тут не перелякатися, скажіть на милість?!

Скачать книгу