ТОП просматриваемых книг сайта:
Знайди мене. Зоряна Лешко
Читать онлайн.Название Знайди мене
Год выпуска 2020
isbn 978-617-12-8428-9, 978-617-12-8186-8, 978-617-12-8427-2
Автор произведения Зоряна Лешко
Жанр Современные любовные романы
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Іван почервонів до самих коренів волосся. Чомусь йому почало здаватися, що вся ця розмова – жарт. Але мамин тон не залишав сумнівів: вона серйозна, як ніколи, і не злізе з нього, поки не отримає згоди.
– Я сподіваюсь, ти мене почув і зрозумів.
Іван кивнув і вилетів з-за столу. Чому мама завела розмову саме тепер? Може, якось дізналася, що йому подобається Настя, і так вирішила натиснути?
Іван вийшов у коридор і вже на сходах зрозумів, що забув м’яч, а Назар чекає внизу. Хлопець вернувся й почув, що батьки сперечаються.
– Але ж, Аню, ти прекрасно знаєш, що після Інституту фізкультури він отримає повноцінний диплом.
– Не сміши мене. І чому ти раптом став на його бік? Сам же завжди казав: «переказиться». Навіть у секцію записав, бо думав, що він там довго не витримає. А Іван витримав і навіть не думає переказитись.
– Аню…
– Що «Аню»? Добре, припустімо, що все склалось. Іван отримав диплом, став професійним футболістом і так далі. А тоді, не дай Боже, отримає травму – і кінець кар’єрі. І ким тоді буде з тим своїм дипломом? Учителем фізкультури? І за сумісництвом тренером? А якщо на той час одружиться і матиме дитину? Як буде їх утримувати?
– Аню, ну чому ти завжди впадаєш у крайнощі? Іван тільки в дев’ятому класі, ще може сто разів передумати, а ти вже розписала його життя в найгіршому варіанті.
– Бо я реалістка. Хай наш син буде найкращим у світі футболістом із фантастичним рахунком у банку. Я буду щасливою. Але доти я хочу, щоб він мав запасний варіант. Щоб у разі чого не опинився з порожніми руками й без перспектив. Володечку, ти ж знаєш, що я маю рацію. Іванко ще мені подякує…
Іван тихо вийшов. Його душила образа, і зовсім не хотілося нікого бачити, навіть Назара. Хлопець зійшов униз і сказав другові, що погано почувається, а тоді, дочекавшись, поки той зникне з поля зору, рушив у парк.
Уже дорогою Іван згадав, що сьогодні неділя, там повно народу – ані присісти, ані заховатись. А йому хотілося плакати. Мама не вірить у нього. Не вірить, що йому все вдасться. Що він усе зможе. Мама хоче змусити вчити те, що йому нецікаво й непотрібно – аби їй було спокійно й совість не мучила. Чому вона так із ним? Іван завжди знав, що мама – єдина людина, на яку завжди можна розраховувати, тому довіряв їй навіть більше, аніж татові…
Хлопець звернув на стадіон і вирішив побігати, щоб трохи заспокоїтись. Думки зринали одна за одною, і почало здаватися, що він справді захворів. Боліла голова, трохи нудило, а від кожного подиху хотілося плакати ще більше.
Несподівано на Івана накотила зла рішучість довести і мамі, і татові, що вони помиляються. Він вибере якусь професію – щось найпростіше, найлегше, – отримає той довбаний диплом і ніколи ним не скористається, тому що буде мегапопулярним футболістом. Найкращі команди планети боротимуться за нього, і він сам об’їздить цілий світ…
Іван зупинився так різко, що ледь не впав, і розширеними очима дивився перед собою, а щаслива усмішка розповзалась по обличчю. Мама таки геніальна