ТОП просматриваемых книг сайта:
Знайди мене. Зоряна Лешко
Читать онлайн.Название Знайди мене
Год выпуска 2020
isbn 978-617-12-8428-9, 978-617-12-8186-8, 978-617-12-8427-2
Автор произведения Зоряна Лешко
Жанр Современные любовные романы
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
З кожним наступним візитом чоловік ставав усе нахабнішим: «Дівка в хаті, а кругом пилюка», – і мама вже недобре мружиться й тикає їй у руки вологу ганчірку. «Не заметено, вікна сірі, посуд не помитий, плащ висить неправильно, взуття не так поскладане, спідниця закоротка», – Марічці почало здаватися, що всі свої причіпки мама перебрала від Валєри. Мабуть, заради його усмішки жінка готова на все, навіть несправедливо покарати власну доньку.
З часом Валєра почав залишатися на ніч, і Марічка зрозуміла, що тато ніколи сюди не повернеться. І, хоч як вона ненавиділа школу, зараз це було єдиним місцем, де дівчинка почувалася добре. Пересівши за останню парту, Марічка занурювалась у примарний світ своїх мрій. Світ, у якому нема Валєри, мама її любить, тато не мусить ночувати в друзів, коли приїздить її провідати.
Він незмінно залишав мамі купку грошей, і Марічка нарешті зрозуміла, що то гроші на неї, але донька чомусь і далі не може нічого попросити. Бо нема за що. Коли вона сказала мамі, що пожаліється татові – отримала дзвінкого ляпаса й відповідь, яка її болюче вразила:
– А ти заслужила? Краще б у своїй кімнаті порядок навела.
То вона не заслужила? Та вона зі шкіри пнеться, аби хоч один день до неї ніхто не чіплявся, – і все одно не достатньо? Ну то вона не буде робити взагалі нічого. Сидітиме у своїй кімнаті і прибиратиме тільки за собою – речі, посуд і нічого більше… І як вона має розповісти про все це татові?..
– У тебе гарно виходить.
– Га? Що?
– У тебе дуже гарно виходить, – тато кивнув на листок, який Марічка заповнювала нерівними штрихами, – схоже на графіку.
Марійка знову глянула на свої замальовки, наче вперше бачила. Чорно-білі квіти, візерунки, прямі та ламані лінії химерно переплітались, але вона ніколи не думала, що то гарно. Останнім часом таке бездумне заповнювання аркушів допомагало їй заспокоїтись, зняти напругу, перебороти злість, і вона без жалю викидала їх, щойно заспокоювалась.
– Ти ходиш на гурток?
– Ні.
– Дивно. А мама що каже?
– Нічого…
Тато тільки стиснув губи й повільно видихнув. Якийсь час вони сиділи мовчки. Марійка вже почала злитися на себе, бо тато приїхав вперше за місяць, а вона все зіпсувала.
– Ти дуже гарно малюєш, тобі обов’язково треба ходити на якийсь гурток. У школі є?
– Не знаю.
– То дізнайся. Якщо нема, то знайдемо платний.
Усередині стало гаряче і защипало очі – від радості та образи одночасно. Тато не вважає, що вона марнує час і папір. А мама завжди злиться через розкидані на столі листочки й навіть змусила забілити малюнок на стіні. Марійка намалювала його того дня, коли в неї вперше почались місячні, і вона, налякана незнанням та непідготовленістю, пів дня пролежала в ліжку. Той малюнок – єдиний, створений свідомо, зосереджено – їй подобався. Мамі було байдуже, вона накричала та стояла над Марійкою, поки вона, ковтаючи сльози, не забілила його повністю. Останньою