LITMIR.BIZ

      Заувага про конфіденційність

      Ця книжка – збірка історій про медицину та мінливість людського тіла. Хірурги, у яких є привілей доступу до тіла пацієнта, мають цінувати довіру, з якою люди діляться своїми історіями. Такий їхній обов’язок іще дві з половиною тисячі років тому записано у клятві Гіппократа: «Хай про що я дізнаюся під час виконання своїх професійних дій або за межами своєї діяльності, хай що побачу та почую про людське життя, чого не варто будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею». Як лікар і водночас письменник, я дуже довго розмірковував про «не варто» і зважував, що можна, а чого не можна розповідати, аби не зрадити довіри моїх пацієнтів.

      В основі подальших розповідей – випадки з клінічної практики, але дійових осіб змінено до невпізнанності, тому будь-які можливі збіги випадкові. Захист конфіденційності («конфіденційний» латиною означає «з вірою») – важливий принцип моєї роботи: ми всі рано чи пізно станемо пацієнтами, кожному хочеться вірити, що його почують і поважатимуть його таємниці.

      Ця книжка – збірка історій про медицину та мінливість людського тіла. Хірурги, у яких є привілей доступу до тіла пацієнта, мають цінувати довіру, з якою люди діляться своїми історіями. Такий їхній обов’язок іще дві з половиною тисячі років тому записано у клятві Гіппократа: «Хай про що я дізнаюся під час виконання своїх професійних дій або за межами своєї діяльності, хай що побачу та почую про людське життя, чого не варто будь-коли розголошувати, я змовчу, вважаючи це таємницею». Як лікар і водночас письменник, я дуже довго розмірковував про «не варто» і зважував, що можна, а чого не можна розповідати, аби не зрадити довіри моїх пацієнтів.

      В основі подальших розповідей – випадки з клінічної практики, але дійових осіб змінено до невпізнанності, тому будь-які можливі збіги випадкові. Захист конфіденційності («конфіденційний» латиною означає «з вірою») – важливий принцип моєї роботи: ми всі рано чи пізно станемо пацієнтами, кожному хочеться вірити, що його почують і поважатимуть його таємниці.

      1. Перетворення

      Із такого простого першопочатку розвивався і розвивається безмір чудових і дивовижних форм.

      Біля моєї лікарні є парк, обсаджений вишнями і в’язами, які красиво змінюються в різні пори року. У вільний час я сідаю на лавку й за ними спостерігаю. Нещодавно кількох найвищих в’язів підкосили зимові урагани – у землі, звідки їм повиривало коріння, лишилися глибокі труноподібні борозни. На Великдень гілки дерев укриває така неймовірно яскрава зелень, що я починаю розуміти, чому рай дехто уявляє зеленим. Весняний вишневий цвіт осипається на траву, і той, хто гулятиме серед вітів, ніби вбереться в рожеві шати. У літньому густому й достиглому повітрі палять вогнища, граються в затінку на підстилках діти й ходять напнутими між дерев мотузками акробати. Але накраща для мене пора – осінь, коли небо бездонно-глибоке, повітря прозоре й ніжне, а під ногами купи пурпуру й золота. Я милуюся цим парком уже близько 25 років – медуніверситет, де я навчався, також поряд.

      Вісімнадцятирічним першокурсником я йшов під листяним дощем на незабутню пару з біохімії, на лекцію, де мені відкрилися хитросплетіння, ба навіть дива життя. Починалося все нудно: на стіні світився слайд

Скачать книгу