ТОП просматриваемых книг сайта:
Бог-Імператор Дюни. Фрэнк Герберт
Читать онлайн.Название Бог-Імператор Дюни
Год выпуска 1981
isbn 978-617-12-8297-1, 978-617-12-8130-1, 978-0-575-07506-1, 978-617-12-8298-8
Автор произведения Фрэнк Герберт
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Я бачив вашу розплідну книгу, Владико.
– Тоді ти знаєш, що я відслідковую рецесиви й усуваю їх. Мій клопіт – це ключові генетичні домінанти.
– А мутації, Владико? – У голосі Монео була лукава нотка, яка змусила Лето уважно подивитися на чоловіка.
– Не будемо це обговорювати, Монео.
Лето стежив за тим, як Монео обачно ховається у свою шкаралупу.
«Який він украй вразливий на мої настрої, – подумав Лето. – Вірю, що має деякі мої здібності, хоч вони й працюють на підсвідомому рівні. Судячи з його питання, може навіть підозрювати, чого ми добилися в особі Сіони».
Аби перевірити це, Лето сказав:
– Мені ясно, що ти ще не розумієш, чого я сподіваюся досягти у своїй розплідній програмі.
Монео прояснів.
– Мій Владика знає, що я намагаюся збагнути її правила.
– У довготривалій перспективі закони є тимчасовими, Монео. Не існує чогось такого, як керована правилами творчість.
– Але ж, Владико, ви самі казали про закони, які керують вашою розплідною програмою.
– Що я тобі тільки-но сказав, Монео? Намагатися знайти правила творчості – однаково що намагатися відділити розум від тіла.
– Але ж певна еволюція проходить, Владико! Я знаю це по собі!
«Він знає це по собі! Любий Монео. Підійшов зовсім близько».
– Чому ти завжди прагнеш лише еволюційних тлумачень, Монео?
– Я чув, як ви казали про трансформаційну еволюцію, Владико. Така наліпка на вашій книзі. Але що ж із несподіванками…
– Монео! Правила змінюються з кожною несподіванкою.
– Владико, чи ви не маєте на гадці покращити людську породу?
Лето зиркнув на нього згори, думаючи: «Якщо я зараз використаю ключове слово, чи зрозуміє він? Можливо…»
– Я хижак, Монео.
– Хижа… – Монео урвав і труснув головою. Подумав, що знає значення слова, але його шокувало саме слово. Бог-Імператор жартує?
– Хижак, Владико?
– Хижак покращує породу стада.
– Як це можливо, Владико? Ви ж не відчуваєте ненависті до нас.
– Ти мене розчаровуєш, Монео. Хижак не відчуває ненависті до своєї здобичі.
– Хижаки вбивають, Владико.
– Я вбиваю, але без ненависті. Здобич утамовує голод. Здобич добра.
Монео глянув угору, на обличчя Лето в сірому каптурі.
«Невже я пропустив наближення Черва?» – питав себе Монео.
Він з острахом шукав знаків. По гігантському тілі не пробігали здригання, очі не блищали, непотрібні плавники не звивалися.
– Чого ж ви прагнете, Владико? – ризикнув Монео.
– Людства, що може ухвалювати справді довгострокові рішення. Ти знаєш ключ до цього вміння, Монео?
– Ви багато разів казали про це, Владико. Це вміння змінювати свій розум.
– Змінювати, так. А знаєш, що я розумію під довгостроковістю?
– Для вас її слід вимірювати тисячоліттями, Владико.
– Монео,