ТОП просматриваемых книг сайта:
Лазарит. Симона Вилар
Читать онлайн.Название Лазарит
Год выпуска 2013
isbn 978-966-14-5935-8, 978-966-14-5939-6
Автор произведения Симона Вилар
Серия Тінь меча
Тим часом Мартін помітив чоловіка співачки, котрий самотньо стояв на галереї, і вирушив до нього. Сер Обрі роздратовано обернувся, але, впізнавши щедрого госпітальєра, вичавив бліду подобу посмішки.
– Теж милуєтеся, як моя дружина розважає весь цей набрід?
– Чому ж це набрід? Тут чимало шляхетних панів – патриції, лицарі Храму, священики, воїни. А набрід – он він! – Мартін показав на слуг, погоничів та провідників, які збилися до купи неподалік.
Обличчя Обрі де Рінеля скривилося у зневажливій гримасі.
– Леді Джоанну виховували при дворі королеви Елеонори Аквітанської, що дозволяє дамам таку поведінку, про яку на півночі Англії, де я народився, шляхетні панянки й не чули. Мені непросто було звикнути до того, що моя дружина розважає гостей, немов найманий гістріон.[59] Але її сім’я прихильно ставилася до цього. Воно й не дивно: її татуся вважали першим трубадуром при королі Генріху, та й теперішній король – вправний співак і сам складає вірші.
– Ви цього не схвалюєте?
Обрі лише повів плечем.
– Хіба я можу осуджувати свого короля? На мою думку, краще б він менше часу присвячував поетичній творчості, а натомість, як слід би натовк боки цьому войовничому чортиськові Саладіну.
– Саме це він і збирається робити, – зауважив Мартін і, нахилившись до сера Обрі, запитав: – А чому такий воїн, як ви, друже, не став паладином свого короля за прикладом тисяч інших лицарів?
Обрі відвів погляд. Лордові вочевидь було незручно, що госпітальєр закинув йому небажання приєднатися до хрестоносного воїнства. Але причина, до того ж вельми переконлива, знайшлася: король Річард обрав морський шлях, а сер Обрі абсолютно не витримує хитавиці.
– Я мало не віддав Богові душу, потрапивши у шторм, коли переправлявся через Англійський канал.[60] Відтоді зарікся від будь-яких мандрівок морем! Саме тому ми обрали обхідний і небезпечний шлях суходолом.
Спів припинився, на галерею долітав лише негучний передзвін струн, який невдовзі потонув у гаморі схвальних вигуків та оплесків. Опецькуватий купець із Магриба,[61] один із найбагатших у каравані, ступив до дами і, низько вклонившись, простягнув їй дар – шовкову шаль.
Обрі де Рінель ударив кулаком по краю балюстради.
– Присягаюся месою! Погляньте лишень: її обдаровують, немов вуличну дівку!
Він ухопив був меч, але Мартін стримав розлюченого благовірного.
– Не варто втручатися, друже. На Сході заведено висловлювати схвалення, підносячи ті чи інші дари. До того ж ця шаль із шовку, який у Європі вважають коштовним. Дійсно щедрий подарунок.
– Ви так гадаєте? – пожвавився Обрі. – Скільки ж вона може коштувати?
Чекаючи на відповідь,
Гістріон – мандрівний народний актор.
Англійський канал – протока Ла-Манш.
Магриб – назва, присвоєна арабськими географами землям, розташованим на захід від Єгипту.