Генрі Форд - Валентина Вздульская Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей

Скачать книгу

у кишенях хлопця торохтіла всяка всячина: гайки, шайби, різні деталі. Це були його скарби.

      Під час однієї такої поїздки, коли Генрі було років дванадцять, він і зустрів дракона. До Детройта було тринадцять кілометрів. Та зустріч закарбувалася в його пам’яті на все життя.

      Ви подумали про казкового дракона?

      Ні, то був інший дракон – із майбутнього.

      Звався він локомобіль.

      Це був перший транспортний засіб у житті хлопчика, який рухався без коня. Він торохтів, гудів і видихав пару. Справжнє залізне диковисько!

      Кажуть, що перший самохідний візок вигадав Леонардо да Вінчі. Схему цієї диво-машини він накреслив у манускрипті «Атлантичний кодекс». Завдовжки 1 метр і 68 сантиметрів, а завширшки 1 метр 50 сантиметрів, цей візок заводився, як механічна іграшка на пружині, і рухався з великою швидкістю. Але кататися на ньому ніхто не міг – да Вінчі не зробив ані сидінь, ані гальм, ані керма. Він гадав, що заводний візок використовуватимуть в армії, як таран.

      Локомобіль працював інакше.

      Він їхав завдяки паровому котлу.

      Самохідні візки на парі вигадали давно. Ще 1672 року фламандський учений і місіонер Фердинанд Вербіст збудував один такий для китайського імператора. То була іграшка завдовжки 65 сантиметрів із двигуном, який працював на вугіллі. Вугілля горіло й нагрівало воду в залізній кулі з трубкою. Пара виходила крізь трубку й потрапляла на турбіну, схожу на колесо водяного млина. Турбіна крутилася, обертаючи колеса, і візок рухався.

      Потім, наприкінці XVIII століття, француз Ніколя-Жозеф Кюньо розробив паровий тягач для армії, щоб перевозити артилерійські снаряди. Це був возик на трьох колесах, попереду якого бухкотів і пирхав паровий котел, схожий на казанок.

      У ХІХ столітті європейці вдосконалили «парові карети». У Великій Британії навіть з’явилися автобуси на парі. Однак подобалися вони не всім. Такий транспорт гуркотів і пихтів, немов паровоз, що зійшов з рейок. Він повз, як равлик, а дорога під величезною вагою цієї залізяки оберталася на місиво. 1865 року обурені британці навіть прийняли закон щодо «парових дияволів». Перед кожною самохідною машиною мав іти чоловік із червоним прапором і дути в сигнальну дудку!

      Генрі у школі теж чув про парові машини. Таємниця пари не давала йому спокою. Одного разу Форд наповнив глиняний горщик водою, накрив його кришкою і міцно її прив’язав. Він хотів дізнатися, що буде, коли в горщику з’явиться багато розігрітої пари. Може, він злетить під стелю?

      Не повторюйте цей експеримент!

      Його результат був жалюгідний.

      БУМ!

      Горщик тріснув і добряче ошпарив Генрі. Ще й мамину лекцію довелося вислухати. Хлопець навіть не знав, що гірше.

      Але Генрі не відмовився від експериментів. Спершу вони були безпечними, під наглядом мами. А потім…

      БУ-БУМ!

      Цього разу паровий двигун, який він зробив з однокласниками, вибухнув просто на шкільному подвір’ї. Ніхто не постраждав, щоправда, згорів шкільний паркан.

      А потім був дракон, що звався локомобіль. Цього залізного звіра Генрі побачив біля

Скачать книгу