Гонихмарник - Дара Корній

Скачать книгу

парку мацапурами стояв юнак. То був той тип, якого вона зустріла вранці біля дверей Академії. Той, що носить чорне. Аліна знала – вона в безпеці, її ніхто не наздожене. Однак, про всяк випадок, не стала чекати незнайомця, щоб подякувати. Була впевнена – нагода це зробити ще трапиться.

      2. Пошматоване небо

      Чудний народ – художники, поети.

      Усе їм сниться те, чого нема.

Ліна Костенко

      Біля під’їзду будинку, де знаходиться Алінине теперішнє помешкання, порожньо. Бабусі-пліткарки, що зазвичай, мов вартові, сидять на лавці біля під’їзду в будь-який час доби, при будь-якій погоді, кудись зникли. І тільки сусід знизу, Петрусь, вигулює свого котика. Петро – Алінин одноліток. Звичайний слухняний матусин синочок. Познайомилася з ним випадково. І саме під час цвітіння акацій. Якось у восьмому класі поверталася з художньої школи. Мала в майстерню занести етюдник, тому що тягти його додому не дозволяла мама. («Щоб не тхнуло фарбами і бла-бла-бла…») Біля під’їзду наштовхнулася на заплаканого, захеканого хлопця на милицях. Права нога горопахи була у гіпсі. Згодом з’ясувалося, що це він невдало стрибнув у довжину на уроці фізкультури. Хлопчина мав жалюгідний вигляд. Аліна не любила сліз, можливо, тому, що сама майже ніколи не плакала, тому й зачепила хлопця:

      – У тебе щось трапилося?

      – Так. Так, – крізь сльози вичавив хлопчина.

      – Ану перестань хлипати, – прикрикнула на хлопця дівчина. – Кажи, що сталося. Не реви!

      Аліна знала, як давати лад ось таким істерикам. Мамина школа. Хлопець і справді перестав плакати. Він розповів дівчині доволі кумедну історію. Як для кого, звичайно. Він живе разом із мамою. Місяць тому йому на день народження хресний подарував розкішного шестимісячного сіамського кота. З власним паспортом, вже добре вишколеного. Котика назвали Бузком, і це ім’я дуже йому личило. Мурчик усім здавався янголом. Він не робив котячої шкоди – не нищив взуття, не лазив по меблях. Лише з дозволу господаря міг чемно вистрибнути на ліжко чи на крісло. Але була певна особливість – обов’язкові щоденні прогулянки на свіжому повітрі, попередив хресний. Аж до сьогодні жодних проблем не виникало. Хлопець щодня чемно й із задоволенням гуляв із Бузком.

      Його нога вже тиждень у гіпсі, тому тимчасово цю процедуру виконує матуся, коли повертається з роботи. Вона працює касиром на залізниці. Три години тому вона зателефонувала й повідомила, що її напарниця захворіла і доведеться відпрацювати ще одну нічну зміну. Таке вже траплялося. Але тоді вони не мали Бузка і нога була ціла. Мама запропонувала випустити котика на балкон. Не подвір’я, звичайно, але також чисте повітря і все таке. Петрусь вивів кота на балкон і там залишив. Несподівано задеренчав телефон, і хлопець пошкутильгав в інший бік помешкання. Тим часом поривом вітру зачинило балконні двері. І тут таке почалося! Кіт істерично завивав, дряпався, просячись назад у квартиру. Петро квапливо на одній здоровій нозі пострибав через хату. Дорогою бідолаха перечепився

Скачать книгу