ТОП просматриваемых книг сайта:
Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Читать онлайн.Название Фауст
Год выпуска 1831
isbn 9780880005449
Автор произведения Иоганн Вольфганг фон Гёте
Жанр Драматургия
Издательство Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Ну, мабуть, годі сухотú,
Явлюся знов, як чорт – зухвальцем.
(Вголос).
Дух медицини легко зрозуміть.
Великий і малий світ вивчити прийдеться,
А там – нехай усе ведеться,
Як Бог велить!
Тут нічого в премудрощах витать —
Не перевчиш усього і за вік;
Хто нáгоду зумів піймать,
То тільки й чоловік.
А ви збудовані як треба,
Та й смілість би у вас найшлась, —
І як повірите ви в себе,
То й інші теж повірять в вас.
Займіться, раджу вам, жінками:
В них охи й ахи цілий вік;
Тих самих лік
Всі потребують хворі дами;
Не надто грубо лиш зайдіть —
І всі до вас попали в сіть.
На титул ваш усі повірить ладні,
Що рівних вам у вмілості нема,
І мацайте собі усі красоти знадні,
Що інший жде роками задарма.
Щупніть їй пульсик, як годиться,
Метніть їй зір при тім палкий,
Візьміть за стан її стрункий —
Чи не тісна, мов, шнуровиця?
У ч е н ь
Оце воно! Тут видно, що і де.
М е ф і с т о ф е л ь
Теорія завжди, мій друже, сіра,
А древо жизні – золоте[35].
У ч е н ь
Немов крізь сон я слухаю все те.
За мудрі ради вам подяка щира;
Коли ж іще мене ви повчите?
М е ф і с т о ф е л ь
Я помогти готовий завше.
У ч е н ь
Я не піду од вас, не взявши
Хоч пари писаних рядків:
В альбом що-небудь я б просив.
М е ф і с т о ф е л ь
Гаразд.
(Пише й дає).
У ч е н ь
(читає)
Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum[36].
(З пошаною закриває альбома, вклоняється й виходить).
М е ф і с т о ф е л ь
Слухай цих слів та змії, тітки моєї, поради —
Будеш своїй богорівності сам незабаром нерадий!
Ф а у с т
(увіходить)
Куди ж ми підемо?
М е ф і с т о ф е л ь
Побудемо, де слід:
Оглянем перш малий, за ним великий світ[37].
Побачиш, буде до любови
Тобі цей курс наук чудовий.
Ф а у с т
Задовга в мене борода,
І пустувать мені шкодá.
Боюсь, що зробим кепську спробу,
Цей світ – не на мою подобу;
На людях нічусь я, малюсь,
Завжди соромлюсь і гублюсь.
М е ф і с т о ф е л ь
Нічого, друже мій, усе це згодом дасться,
У себе тільки вір, і ти доб'єшся щастя.
Ф а у с т
А як же з дому нам піти?
Де тії коні, повіз, челядь?
М е ф і с т о ф е л ь
Так [у виданні Фоліо 2003 р. – «Та»] наші
35
36
37
…