LITMIR.BIZ

Скачать книгу

зробив жест рукою у напрямку канадця, запрошуючи вченого до розмови.

      – Ми розробляємо ботів, – без довгих прелюдій вступив нейрохімік.

      Тимур сіпнувся і продер очі. Від цього моменту він забув про сон. Вибудувати велетенський дослідницький комплекс бозна-де посеред пустелі для того, щоб програмувати ботів? Вони з глузду з’їхали! Програміст пробігся очима по обличчях з протилежного боку стола. Чекав, що хтось встане, розрегочеться і, поплескавши Ральфа по плечу, скаже: «Ну, все, пожартували – і досить». Ніхто не поворухнувся. Ральф, глибоко зітхнувши (він точно має проблеми з серцем, подумав Тимур) правив далі:

      – Не знаю, чи слово «розробляємо» доречне у нашому випадку, – нейрохімік якось відсторонено втупився у стелю, – мабуть, правильніше сказати «вирощуємо». Та що казати, навіть означення «бот» не вельми пасує до того, що ми… гм… виростили, – старий опустив погляд. – Абревіатура «NGF» розшифровується як «New Generation Fighter[47]». Спочатку ми називали хлопчиків «перспективними бойовими одиницями», але згодом Вілл Ноланд вигадав дражнити їх ботами. Певною мірою, це відповідало дійсності, хоча вони не є ботами в повному розумінні, – Ральф, лукаво примружившись, зиркнув на Тимура: – Б’юсь об заклад, пан Коршак здивується.

      – Я перепрошую, Ральфе, ви розробляєте роботів? – не втримався українець.

      Канадець затнувся, трохи сердитий через те, що його перервали. Втрутився Кейтаро:

      – Тимуре, ви ж програміст.

      – Так.

      – Припускаю, ви добре розумієте, що таке штучний інтелект.

      – В загальних рисах.

      – Принаймні ви усвідомлюєте всі його обмеження.

      – Безперечно.

      – То невже ви вважаєте, що роботи можуть на рівних протистояти людині?

      – Ні… Звісно, ні.

      – Оце і є відповідь на ваше запитання, – холодно підсумував Кейтаро. – Ми не займаємось проектуванням людиноподібних роботів.

      – Спрямованість наших сучасних розробок виникла не відразу, – знову заговорив Ральф Доернберг. – Продукт, що ми проектуємо, виріс із нанотехнологій, увібравши у себе досягнення мікробіології, нейрохімії та програмування. Довгий час ми не могли знайти йому застосування. Більшість корпорацій на кшталт «Боїнга», «Тойоти» чи «Дженерал Моторз» відвертались, лякаючись складності та високої вартості досліджень. Ми майже втратили надію, коли з паном Кейтаро зв’язався Пентагон. Один з інженерів «Локхід Мартін» дізнався про презентацію, що ми представили у відділі перспективних розробок корпорації «Боїнг».[48] Він не був присутній особисто, оскільки я виступав перед технологами. В ті часи ми хотіли застосовувати ботів на збірних лініях крупних виробництв, якими є авіазаводи. Хай там як, інженер зацікавився. Розказав босові, той доповів у Пентагон. Через тиждень на нас вийшов Вільям Ноланд. Саме він поглянув на нашу ідею з… дещо іншого боку. Вілл першим озвучив можливість військового застосування.

Скачать книгу