LITMIR.BIZ

Скачать книгу

коли вітання – сердечні з її боку, полум’яні з боку Енн і стримані з боку Сьюзан – стихли.

      – Ширлі спить, а Джем, Волтер і двійнята у своїй любій Веселковій Долині, – відповіла Енн. – Вони, знаєте, лише сьогодні повернулися додому, а тільки-но повечеряли, одразу ж побігли в долину. Це найулюбленіша їхня місцина на всьому білому світі – навіть кленовий гай не зрівняється з нею.

      – Боюся, вони аж надто сильно люблять ту долину, – похмуро мовила Сьюзан. – Малий Джем одного разу сказав, що після смерті хотів би більше піти у Веселкову Долину, аніж на небо, а говорити таке – просто неприйнятно.

      – Певно, вони й в Ейвонлі чудово провели час? – припустила панна Корнелія.

      – Авжеж, надзвичайно. Марілла таки страшенно їх розпещує. Особливо Джема – він в її очах ніколи ніяких збитків не робить.

      – Панна Катберт, певно, зараз уже зовсім старенька, – сказала панна Корнелія, дістаючи своє в’язання, щоб не відставати від Сьюзан. Панна Корнелія вважала, що жінка, в якої руки постійно чимось зайняті, завжди матиме перевагу над тією, котра нічого не робить.

      – Маріллі вже вісімдесят п’ять, – зітхнула Енн. – Її волосся побіліло від сивини, але, як не дивно, зір у неї став кращий, аніж був у шістдесят.

      – Ну, любонько, я дуже рада, що ви всі повернулися. Мені було страшенно самотньо. Та в Глені не було нудно, повірте МЕНІ. За моєї пам’яті ще не було такої захопливої весни, якщо говорити про церковне життя. Ми нарешті маємо свого пастора, Енн, любонько.

      – Преподобний Джон Нокс Мередіт, пані Блайт, люба, – сказала Сьюзан, рішуче налаштована не дати панні Корнелії самотужки розповісти всі новини.

      – Він хороший? – зацікавлено спитала Енн.

      Панна Корнелія зітхнула, а Сьюзан застогнала.

      – Так, він досить хороший, якщо вже на те пішло, – мовила панна Корнелія. – Він ДУЖЕ хороший, дуже освічений, дуже духовний. Але, ох, Енн, любонько, у нього немає здорового глузду!

      – Тоді чому ж ви його запросили?

      – Що ж, немає сумніву, що він поки найкращий пастор, якого тільки мала церква Глен Сент Мері, – сказала панна Корнелія, перехрещуючи петлі на спицях. – Гадаю, йому не дали посади в місті лише через ту його замріяність і задумливість. Його пробна проповідь була просто чудова, повірте МЕНІ. Усіх вона дуже вразила – та й не лише вона, а і його зовнішній вигляд.

      – Він ДУЖЕ гарний з себе, пані Блайт, люба, а мені, врешті-решт, подобається бачити за кафедрою вродливого чоловіка, – вставила й свої п’ять копійок Сьюзан, подумавши, що вже саме час знову про себе нагадати.

      – Окрім того, – додала панна Корнелія, – нам не терпілось уже хоч когось обрати. А пан Мередіт був першим кандидатом, щодо якого думки були одностайні. Щодо всіх решта хоча б хтось та мав якісь заперечення. Думали ще запросити пана Фолсома. Він також хороший пастор, але декому чомусь не сподобалася його зовнішність: він був аж надто смаглявий і прилизаний.

      – Він виглядав точнісінько як велетенський чорний котяра, ось, пані Блайт, люба,

Скачать книгу