ТОП просматриваемых книг сайта:
Котономіка, або Як коти економіку будували. Алексей Геращенко
Читать онлайн.Название Котономіка, або Як коти економіку будували
Год выпуска 2020
isbn
Автор произведения Алексей Геращенко
Серия Шкільна бібліотека української та світової літератури
Издательство OMIKO
На тому вони й розійшлися в різні боки, щоб попередити кішок про велику зустріч з людьми.
Дорогою до свого будинку Джерманкет зустрів Карчуна.
– Вітаю, голово, – промовив Джерманкет, проте не так шанобливо, як зазвичай.
– І тобі добридень, – суворо відповів Карчун, здвигнувши брови. – Саме тебе й шукаю. Адже потрібно б зустрітися завтра на головній площі нам усім – людям і котам.
– Саме це я й хотів від тебе почути, – відповів Джерманкет, думаючи, що Карчун отримав запрошення від його друзів.
– То ти вже знаєш? – здивувався Карчун. – Швидко ж вони впоралися.
Джерманкет здивовано поглянув на Карчуна, не зрозумівши його останніх слів.
– Ну, то до завтра.
– Бувай, коте.
Великий вибух
Наступного ранку кішки почали збиратися біля котячої скелі. Їх була неймовірна кількість, адже хлопці-коти добре постаралися й запросили геть усіх.
– Треба їх якось організувати, – здивовано роздивляючись силу-силенну кішок, промовив Джерманкет.
– Навіть не уявляю, як то зробити, – почухуючи себе задньою лапою за вухом, відповів йому Шерпон.
– А нехай вони співають!
– Співають?
Джерманкет видряпався на котячу скелю і прокричав на весь голос:
– Слухайте мене уважно!
– Няв, – хором відповіли коти.
– Сьогодні матимемо нагоду обговорити з людьми наші з ними стосунки, які стають дедалі нестерпнішими з їхнього боку.
– Няв! – загорлопанили коти. – Де наша рибка, де молочко, де сирочок зі сметанкою?!
– Тихо, тихо, – почав заспокоювати їх Джерманкет. – Ось про це ми й поговоримо з людьми. Тільки будьмо спокійними й організованими, бо коли кричатимемо, то точно ні про що не домовимося. Тому йдемо до людей вже зараз, а щоб не сваритися, то співаймо на ходу. Нумо, Шерпоне, заводь нашу улюблену пісню!
Шерпон гордо вийшов наперед та гучно завів:
– Оближи свій хвіст і не сумуй,
В тебе в животі вже не бурчить,
І на мишу більше не полюй,
Хай сама до тебе прибіжить…
«Хай сама до тебе прибіжить», – підхопили інші коти.
Хорепан підбіг до Джерманкета і запитав:
– Що то він співає?
– Вперше чую, – здивовано відповів той. – Але що вже поробиш, треба підспівувати.
А Шерпон, випнувши груди, виводив дедалі гучніше:
…В тебе гострі вуха, тонкий нюх,
Ти красивий, наче суперкіт,
Знає і людина, і віслюк,
Прикрашають кішки увесь світ.
«Прикрашають кішки увесь світ, няв!» – надуваючи щоки, підхоплювали ті, що крокували за солістом.
І ось вся ця катавасія наблизилася до центральної площі селища, де на них вже очікував людський натовп, підігрітий до суворої розмови розповідями Неоли та Хілюна.
– Ти ба, розспівалися, – крізь зуби промовила пані Неола й сплюнула.