ТОП просматриваемых книг сайта:
Мисливські усмішки. Остап Вишня
Читать онлайн.Название Мисливські усмішки
Год выпуска 0
isbn 9786171276031
Автор произведения Остап Вишня
Жанр Юмористическая проза
Серия Перлини української класики
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Коли вас хто спитає:
– Українську мову знаєте?
Кажіть:
– Позаяк я її вчив, значить, знаю…
Квит! П’ять! І вищий розряд, як кваліфікованому знавцеві мови української.
Далі. Папери, що ото пишуться в канцеляріях і звуться по-російському «отношениями», звіть – «відношеннями». Обов’язково. Відповіді пишіть так:
«З огляду на Ваше відношення за № 101, ми на В/відношення, маємо за честь надіслати наше відношення, бо Ваше відношення торкається нашого відношення і т. д., і т. ін…»
Боже вас борони написати: «На ваш лист за № 101 відповідаємо… і т. д. і т. д.» Треба обов’язково в канцелярських паперах «нявкати»…
Тоді папери ті звучніші… Як коти в березні…
Далі. Широко вживайте слова: «розумієте». Як говорите з селянином, так після кожного слова: «розумієте», «розумієте»… То він вам, кінець кінцем, скаже:
– Ні чорта я не розумію…
І піде… А вам аби він пішов…
Далі. Замість «спасибі» чи «мерсі» – кажіть «дякую»… Тільки робіть наголос не на «я», а на «у»…. Дуже ефектне слово… Тоді вас запитуватимуть усі:
– А хто за попа? А чи велика парафія? А скільки цього посту посповідали?
Оце поки що візьміть під увагу. Це обов’язково для українізованої людини для того, щоб її не скоротили…
Щасти ж вам, доле, на цім тяжкім, але славнім шляху!
І там таке саме
З Марсом учора вночі балакав…
Тільки ото він своєю фазою до нас повернувся, я на Холодну гору, бінокля на носа – зирк! – а там над самісіньким кінцем, ноги звісивши, чолов’яга сидить…
У кепці, в сандаліях, штани під поясок…
Сидить, ковбасу їсть…
Я грамофонну трубу в рота, одкахикавсь, та як двину:
– Здоров, марсіянцю!
– Здрастуй, мать – сира земля!
– Якої губернії?
Щось він мені таке сказав – не розібрав я. Не то Катеринославської, не то Катеринославської…{66}
– Як живете? – питаю.
– Говоріть, – кричить, – по-руському, а то я по-українському слабувато!
– Не українізувались хіба?
– Ще!
– І в нас іще! Українізуємось оце! Термін надходить! Гарячка!
– Магай Біг!
– Спасибі! А хіба в Бога вірите!
– Дома віримо, на службі – ні!
– І в нас так! А де працюєте?
– У Марсотресті!
– Який розряд?
– Чотирнадцятий плюс двадцять нагрузки!
– Платять?
– Платять! Та оце скорочують!
– А чому?
– Директорової жінки сестра приїхала…
– Розумію! І в нас часом так. А яка влада у вас на Марсі?
– Ради!
– А неп є?
– Нема! Повмирали від «уравнительного»…{67}
– Візьміть наших!
– На чорта вони нам?
– Візьміть – у нас хороші: гладкі та голені…
Конец