ТОП просматриваемых книг сайта:
.
Читать онлайн.
Наші мандрівники поспішали і їхали зі швидкістю, що свідчила про крайній переляк єврея: в його віці люди зазвичай не полюбляють швидкої їзди. Прочанин, що скакав попереду, вочевидь добре знав усі лісові стежки і навмисне вибирав кружні шляхи, тож підозріливому євреєві не раз спадало на думку, чи не збирається прочанин заманити його у пастку. Втім, його побоювання були цілком зрозумілі, якщо взяти до уваги, що за тих часів ні на землі, ні у воді, ні в повітрі не було жодної істоти – хіба що, мабуть, окрім летючих риб,[122] – яка б зазнавала таких повсюдних, невпинних і жорстоких утисків, як єврейське плем’я. За найменшою і нічим не виправданою вимогою, за безглуздим і необґрунтованим звинуваченням їхня особа і власність потерпали від гніву можновладців. Нормани, саксонці, датчани, британці, хоч як би вони ворогували між собою, відчували спільну ненависть до євреїв і вважали за свій святий обов’язок пригноблювати їх, визискувати й грабувати.
Королі норманської династії і дворяни, які брали з них приклад, пригнічували цей народ з корисливих міркувань. Всі знають оповідь про те, як принц Джон, ув’язнивши багатого єврея в одному зі своїх замків, наказав щодня виривати в нього по одному зубу.[123] Це тривало доти, поки нещасний ізраїльтянин не втратив половину зубів, і лише тоді він погодився заплатити кругленьку суму, яку в нього вимагав принц. Гроші, що були в обігу, зосереджувались головним чином у руках цього пригніченого племені[124], і дворяни, щоб отримати ці гроші, за прикладом свого правителя без жодних вагань вдавалися до будь-яких засобів переконання, включаючи тортури. Пасивна мужність, породжена любов’ю до власності, спонукала євреїв нехтувати цією небезпекою, тим паче що вони могли отримати величезні прибутки у такій багатій країні, як Англія. Попри численні перешкоди й особливу податкову палату, про яку ми вже згадували (вона називалася єврейським казначейством і була створена саме для того, щоб розоряти і пригноблювати євреїв), вони примножували свої статки і передавали їх з рук у руки за допомогою векселів; цей комерційний винахід належить євреям. Векселі також давали їм змогу переводити гроші з однієї країни в іншу; отже, коли в одній країні євреям загрожували утиски і збитки, їхні скарби зберігалися за кордоном. Впертість і пожадливість, властиві євреям, певною мірою допомагали їм опиратися фанатизму і тиранії тих, під чиєю владою вони жили; ці якості наче зростали відповідно до гноблень, яких вони зазнавали.
Через багатства, нажиті торгівлею, нерідко вони потрапляли в небезпечне становище, проте ті багатства служили їм на користь, зміцнюючи їхній вплив і надаючи певний захист. Такими були умови існування євреїв, і вони формували їхній характер: спостережливий, підозріливий і боязкий, але водночас упертий, спритний і стійкий у подоланні труднощів.
Мандрівники довго пробиралися лісовими стежками; нарешті прочанин порушив мовчання.
– Бачиш отой старий висохлий дуб? –
Епізод з вириванням зубів мав місце у 1210 р.: принц Джон наказав тримати всіх євреїв Англії під арештом, доки вони не виплатять йому 66 000 марок (назва старовинної англійської монети), з них 10 000 вимагалося від брістольської общини; голова цієї общини і піддався описаним тортурам.