ТОП просматриваемых книг сайта:
Серце не обдуриш. Зоряна Лешко
Читать онлайн.Название Серце не обдуриш
Год выпуска 2020
isbn 978-617-12-7709-0
Автор произведения Зоряна Лешко
Жанр Приключения: прочее
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Відколи це тобі кавалерів бракує?
– Власне, кавалерів не бракує, але я хочу чогось серйозного.
– На сайті знайомств?!
Ярина подивилась на неї так, наче Леся розумово відстала й не усвідомлює елементарних речей.
– Ну, так. Знаєш, зараз є мода серед забезпечених чоловіків шукати наречених через інтернет. Вони хочуть так переконатись, що дівчатам потрібні не їхні гроші, а вони самі. Якось так.
Леся примружилась і дуже мило запитала:
– І як ти збираєшся вирахувати, хто є хто?
– Знаю кілька способів… Ну то як?
Невже вона це серйозно? І вся ця катавасія для того, щоб знайти мужика в неті, тоді як вони юрбами по місту ходять? І багато з них досить не бідні. До того ж не з одним Ярина знайома особисто, і вони не проти закрутити з нею роман. Дивно все це якось.
– Ти ж все одно не відчепишся…
Ярина підсунула ноутбук із відкритою анкетою, і Леся, навмисно голосно зітхнувши, втупилась у монітор. Це ж треба стільки всього заповнити, а ще псевдонім вигадати й найголовніше – знайти цікаві екземпляри для подруги. І все це за умови, що вдасться якось розгадати, хто ж із них замаскований олігарх.
– А може, ти полегшиш мені справу й відкриєш секрети олігархів? Ну, щоб я зразу відсіювала лівих.
– Лесько, ну ти ж розумна. Сама побачиш, хто зовсім не підходить, а з рештою розберемось.
Леся дуже сумнівалася, що подруга вмовляє її лише заради цього. Яринині пояснення аж надто наївні, зважаючи на її практичну та розсудливу вдачу. Ще й маленький надокучливий хробачок у Лесиній голові не давав спокою. Вона погодилась, лиш би Ярина перестала «виносити» їй мозок. Вона й без цього добряче полоскотала їй нерви натяками на несерйозність стосунків зі Славком. Тому легше було погодитись на цю дурну затію і тихенько забути про анкету. Хай повисить кілька днів, а тоді можна видалити.
– Добре, тільки каву доп’ю.
Фокса, 22 роки, неодружена, люблю блюз, шоколадне морозиво і latte. Шукаю цікавого співрозмовника та зустрічі. Інтим не пропонувати.
– Так може бути?
– Супер. Зразу видно – писала скромниця. Фото додай.
– Навіщо? Ми так не домовлялись.
– Ти думаєш, без фотки хтось напише? Лесю, у тебе ж є така маленька, гарненька, там де ми в лісі, пам’ятаєш? Ти з деревом обіймаєшся. Саме те, що треба.
– Яро, а ти впевнена, що це мені боком не вилізе?
– Та чого ти так хвилюєшся? Крім нас, ніхто й не дізнається.
Лесю раптом осяяло:
– Слухай, а чого б твоє фото не поставити, якщо для тебе шукаємо?
– А якщо тобі хтось сподобається, як ти йому потім це поясниш?
– Ніяк, бо я не збираюся ні з ким зустрічатись.
– А раптом?
– Яро, ми так не домовлялись…
Ярина демонстративно закотила очі й зітхнула.
– Лесю,