LITMIR.BIZ

Скачать книгу

картатиме її за такі прояви сором’язливості. Але решта більш досвідчених придворних дам напевне візьме на кпини маленьку фрейліну…

      Єдине, що запам’ятала Ізабелла того дня, який розпочався з чергування у покоях її величності й скінчився надзвичайно скромною, зважаючи на жалобу родин та стан справ у королівстві, вечерею – це відчуття приголомшення. Рауля, звісно, всадовили поруч із нею. Він намагався бути чемним, пропонуючи нареченій страви чи вино. Від хвилювання Ізабелла втратила зазвичай добрий апетит, забула про гарні манери та весь час відмовлялася. Рауль, попри те, що у свої шістнадцять почувався досить досвідченим, навіть не відразу второпав, що те все – через перше враження, яке він справив. Що ж, у них ще буде час на куртуазні розмови. Зрештою, хіба котрась із дам мала привід на нього скаржитись? Від цієї думки Рауль сам собі посміхнувся й ще раз запропонував їй випити із одного келиха, що було у звичаї для наречених. Ізабелла слухняно й ніяково пригубила вино. Келих, призначений саме для заручин та весіль, був великий та важкий, з нього пили удвох. Ізабелла тримала його обома руками, а коли хотіла поставити на стіл, Рауль перехопив, на мить затримавши, й квапливо відпив саме з того місця, де торкалися її вуста.

      – Майже як поцілунок, дамуазель… – прошепотів він, нахилившись до самісінького вуха.

      Її розпущене золотаве волосся пахло жасминовою есенцією. Як важко опанувати себе поруч із нею! Слід пам’ятати про етикет та куртуазні манери.

      – Монсеньйоре… – дівчина досі не могла вирішити, чи варто заохочувати такі відверті знаки уваги, дозволяти таку близькість.

      Ізабелла підвела переляканий погляд на графа де Вертю, який щось жваво обговорював із старшими братами Рауля. В її житті ще жодна особа чоловічої статі, окрім братів, не наближалася до неї так близько, не сиділа поруч так довго і не вимагала від неї спілкування аж із такою наполегливістю. Ізабелла добре затямила, як має поводитись на людях шляхетна дівчина: бути скромною, чемною, привітною, вміти розважити бесідою чи грою в шахи, танцями чи співом. Проте ніколи не виказувати зацікавлення, бажання чи ініціативи першою.

      – Коли я зможу вас знову побачити, дамуазель?

      – Це не мені вирішувати. Запитайте дозволу у її величності, монсеньйоре, я тепер її придворна дама, – додала вона не без задоволення.

      – А ви, дамуазель, хотіли б?

      Ізабелла нарешті насмілилась підвести погляд. Щоки аж палали, і їй здалося, що Рауль із задоволенням читає її, як відкриту книгу.

      – Так… – ледь чутно прошелестіла вона.

      Проте доручення дофіна змусили молодого Вандома найближчого вечора залишити Анжер. Рауль ще кілька разів озирнувся до своєї приголомшеної нареченої та поострожив коня. Життя до нього привітне! Хіба ж не щастя мати таку дівчину за дружину?

* * *

      Молодий герцог Бургундський ридма ридав. Канцлер Бургундії, месір Ролен, завбачливо виставив почет та придворних до сусіднього покою.

Скачать книгу