ТОП просматриваемых книг сайта:
Аліса в Задзеркаллі. Льюїс Керролл
Читать онлайн.Название Аліса в Задзеркаллі
Год выпуска 1871
isbn
Автор произведения Льюїс Керролл
Жанр Детская проза
Издательство Стрельбицький Дмитрий Майєвич
На столику лежала якась книжка, й Аліса стала її гортати, час від часу позираючи на Білого Короля (вона за нього й досі потерпала, тримаючи чорнило напохваті – на випадок, якби він знову зомлів). Вона погортала сторінки і спробувала щось прочитати.
– Тут усе казна по-якому! – сказала Аліса подумки.
А виглядало воно так:
узруВ-узруВ
икся ікмивш і,ьнежамс вуБ
,івжурк в илиларіпС
,икшасп в илшй икьлумарам І
.іволод ілурт кЯ
Якийсь час вона сушила собі голову над цією дивовижею, аж врешті її осяяло:
– Це ж бо Задзеркальна Книжка! Досить піднести її до Дзеркала – і всі слова стануть на місця!
Тож ось якого вірша прочитала у книжці Аліса:
Курзу-Верзу[3]
Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.
«Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,
То зубий дряполап!
Не знайся з птицею Зу-зу
І велезнем Хап-Хап!»
Меча-штрича він в руки взяв,
Тропив ворожий слід,
І в думній тужі спочивав
Під дервом діодід.
Та раптом – цвист! оглушний цвист!
Кругом погонь вашить,
В тримучім лісі никне лист —
Курзу-Верзу телить!
Він раз мечем! він два штричем,
Аж кервиться торва!
І барбаризнула з плечей
Сміюцька долова!
«Ти вбив грозу Курзу-Верзу?
Ти, слинку, чудодець!
«О лавний день! Стрибай пісень,
Тодімо у ханець!»
Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.
– Вірш начебто хвацький, – мовила Аліса, дочитавши останній рядок, – а все ж доволі мудрований! (Вона, бач, не зізнавалася навіть перед собою, що не втямила з нього ні слова.)
– Думки в голові аж рояться, а які саме – не доберу! Одне ясно: хтось когось тут уколошкав…
– Ой! – спохопилася вона раптом і скочила на ноги. – Треба поквапитись, бо ще доведеться вертати назад, так нічого й не побачивши! Для початку зазирнемо в сад!
Вона миттю вискочила з кімнати і збігла по сходах. «Якщо можна назвати бігом, – подумала Аліса, – мій новий спосіб швидкісного спуску». Вона лише пальцями торкалася поручнів, не торкаючись ногами сходів: так пропливла вона через передпокій і так випливла б за двері, якби вчасно не схопилася за одвірок. Від затяжної плавби в повітрі запаморочилася голова, й Аліса майже зраділа, знову ступивши на землю.
Розділ другий. Сад квітів, які вміли розмовляти
– З вершини он того пагорба, – сказала собі Аліса, – я зможу побачити увесь сад. А ось і стежка просто нагору…
«Курзу-Верзу» (в оригіналі «Jabberwocky») є, без сумніву, чи не найвизначнішим поетичним нонсенсом англійською мовою. Цей вірш, не вивчаючи спеціально на пам'ять, знають слово в слово англійські школярі багатьох поколінь. «Jabberwocky у» став улюбленим віршем для багатьох визначних людей.
Перша строфа цього вірша під назвою «Англосаксонська вірша» з'явилася вперше в журналі «Міш-Меш» («Mish-Masch», 1855), останньому з домашніх публікацій, що їх Керрол створював для розваги своїх братів і сестер.