LITMIR.BIZ

Скачать книгу

тебе в ганьбі й злиднях померла жінка? Забув, що з твоєї провини були отруєні кращі роки життя дівчини-підлітка?

      Йоган. І це мені доводиться чути від тебе, Марто! Невже ж твій брат ніколи…

      Марта. Що?

      Йоган. Невже він ніколи… Так, так, я хотів сказати, невже в нього ніколи не знайшлося жодного слова на моє виправдання?

      Марта. Ах, Йогане, ти ж знаєш суворі правила Карстена.

      Йоган. Гм… звичайно, звичайно, я знаю суворі правила мого давнього друга Карстена. Але тут… Ну гаразд. Я тільки-но говорив з ним. Він, здається, помітно змінився.

      Mарта. Що це ти! Карстен завжди був чудовою людиною.

      Йоган. Я не про те… Ну гаразд, облишмо це… Гм… Тепер я розумію, як ти на мене дивилась. Ти чекала повернення блудного сина.

      Марта. Слухай, Йогане, я скажу, як я на тебе дивилась. (Вказуючи рукою в садок.) Бачиш, з ким грає Улаф? Це Діна. Пам'ятаєш той безладний лист, який ти написав мені перед від'їздом? Ти просив мене вірити в тебе. І я вірила, Йогане. Все те погане, про що тут потім ходили чутки, я приписувала помилці, легковажності, а не лихій волі…

      Йоган. Як це розуміти?

      Mарта. О, ти, напевне, розумієш мене. І ні слова більше про це. Поїхати звідси тобі треба було неодмінно, щоб почати нове життя. А я, твоя подруга з дитячих літ, замінила тебе тут. Я прийняла на себе обов'язки, про які ти забув або яких не міг виконати. Я кажу тобі це, щоб ти хоч у цьому не дорікав собі. Для ображеної дівчинки я стала матір'ю, виховала її, як зуміла…

      Йоган. І занапастила заради цього все своє життя!

      Mарта. Ні, не занапастила. Але ти повернувся пізно, Йогане.

      Йоган. Марто… якби я міг тобі відкрити… Ну, дозволь мені принаймні подякувати тобі за твою вірну дружбу.

      Mарта (сумно усміхаючись). Гм… Значить, ми з тобою тепер про все поговорили, Йогане. Цить… хтось іде. Прощавай, я не можу зараз… (Виходить наліво.)

      Із саду входить Лона і слідом за нею Бетті.

      Бетті (ще з саду). Ради Бога, Лоно, як же можна!

      Лона. Одчепись, мені треба поговорити з ним.

      Бетті. Це ж буде страшенний скандал!.. А, ти ще тут, Йогане!

      Лона. Ну, хлопче, гайда! Годі тобі киснути тут у кімнаті. Мерщій у садок, побалакай там з Діною.

      Йоган. Я саме й збирався.

      Бетті. Але…

      Лона. Слухай, Джоне, ти добре придивився до Діни?

      Йоган. Думаю, що придивився.

      Лона. Тобі й слід дивитись пильно, хлопчику. Це таки дещо для тебе.

      Бетті. Лоно!..

      Йоган. Для мене?

      Лона. Авжеж, я хочу сказати, – щоб подивитись. Ну іди ж.

      Йоган. Іду, іду, з приємністю. (Виходить до саду.)

      Бетті. Лоно, я просто остовпіла. Не може бути, щоб ти це серйозно.

      Лона. Слово честі. Та хіба ж це не свіжа, здорова й правдива натура? Саме дружина для Джона. Ось така йому й потрібна там. Це не те, що якась літня зведена сестра.

      Бетті. Але Діна! Діна Дорф. Подумай же!

      Лона. Я передусім думаю про щастя хлопчини, і якраз тут моє втручання потрібне; сам він у цьому не майстер. Ніколи не задивлявся ні на дівчат, ні на жінок.

      Бетті. Він? Йоган? Ну, мені здається, проте, що були сумні докази…

      Лона. А, к бісу цю дурну історію! Де Бернік? Мені треба

Скачать книгу