Раніше ніж їх повісять - Джо Аберкромби

Скачать книгу

можна дечого навчитися, мій хлопчику.

      Джезаль скривився. Подальше навчання було йому потрібне, як гниль на прутні, а ще він геть не сприймав себе як чийогось хлопчика, проте його неохота зовсім не викликала відрази у старого.

      – Видатний правитель має бути жорстким, – промовив Баяз. – Завбачивши десь загрозу самому собі чи своїй владі, він має діяти швидко, не залишаючи простору для жалю. Для прикладу достатньо поглянути на імператора Шіллу.

      Він підвів погляд над мармурову статую над ними, чиє обличчя майже повністю стерла негода.

      – Запідозривши свого камердинера в бажанні зайняти його престол, імператор наказав негайно стратити його самого, задушити його дружину та всіх його дітей і зрівняти з землею його великий маєток в Аулкусі. – Баяз знизав плечима. – І все це – без жодних доказів, бодай найменших. Це було надмірно й жорстоко, але краще діяти надто енергійно, ніж недостатньо енергійно. Шілла знав це. У політиці немає місця почуттям, розумієш?

      «Я розумію, що, хоч куди я подаюся, мені завжди намагається прочитати лекцію який-небудь їбучий старий йолоп». – Саме так думав Джезаль, але говорити цього він не збирався. У його пам’яті ще залишався жахливо свіжим спогад про те, як просто перед ним вибухнув практик Інквізиції. Як чвакнула його плоть. Як йому забризкали обличчя крапельки свіжої крові. Він ковтнув і опустив погляд на свої черевики.

      – Розумію, – пробурчав він.

      Баяз забубонів далі.

      – Але, звичайно, видатний король не конче має бути тираном! Завоювання любові простої людини завжди має бути найпершою метою правителя, бо її можна досягти дрібними жестами, проте тривати вона може ціле життя.

      Тут Джезаль не збирався мовчати, хоч яким небезпечним був старий. Було очевидно, що Баяз не має жодного практичного досвіду в царині політики.

      – Навіщо потрібна любов простолюду? Гроші, солдати та влада в руках шляхти.

      Баяз звів очі до хмар.

      – Це – слова дитини, яку легко обдурити трюками та спритністю рук. Звідки беруться гроші у шляхти, як не з податків селян у полях? Ким є їхні солдати, як не синами й чоловіками простих людей? Що дає лордам владу? Лише послух їхніх васалів і більш нічого. Коли селянство стає по- справжньому невдоволеним, ця влада може зникнути зі страхітливою швидкістю. Розгляньмо приклад імператора Дантуса.

      Він показав рукою на одну з численних статуй, у якої від однієї руки залишилося тільки плече, а друга, витягнута, тримала пригорщу багнюки, в якій буйно ріс мох. Через втрату носа, від якого залишився брудний виямок, на обличчі імператора Дантуса застиг вираз ніякового спантеличення, як у людини, заскоченої в туалеті.

      – В історії не було правителів, любіших своєму народові, – промовив Баяз. – Він зустрічав кожну людину як рівну собі й завжди віддавав половину своїх доходів бідним. Але шляхтичі змовилися проти нього, обрали на заміну йому одного зі своїх і кинули імператора до в’язниці, а тим часом захопили престол.

      – Та невже? – буркнув Джезаль, вдивляючись у протилежний

Скачать книгу