LITMIR.BIZ

Скачать книгу

залишилися дві недогризені стельки.

      Але то нічого, – ви все рівно Джека любите, він уже носить поноску, він шукає речі, і ви самі бачили його першу стойку у дворі на сусідчину рябеньку курку.

      Ви ще й «піль» йому не сказали, а вже в роті в нього весь курчин хвіст, а курка сидить зверху на хліві й одчайдушно всіх запитує:

      – Куда-куда-куда?! Куда-куда-куда?!

      Траплятимуться і такі випадки: ви прийдете додому, а з вами не балакає навіть Юрко, ваш коханий синочок.

      – Що таке? – запитуєте ви.

      Мовчання. Напружена тиша. Тільки все посемейство суворо якось дихає.

      – Юрасику, що трапилось?

      – Джек вісім котлет із’їв.

      А як перед різдвом така в родині буде ситуація, то почуєте:

      – От індика тільки архирейський носик залишився!

      – З шийки, значить, почав? – проказуєте ви. А що ви більше скажете?

      І так до перших роковин з дня уродин вашого хорошого песика.

      Потім непогано віддати песика для науки досвідченому єгереві.

      Єгер – це людина, що вчить чистопорідних мисливських собак. І зробить із вашого Джека одного в світі.

      Але з єгерем ви вже самі майте справу.

      Одно скажу: доки ваша собачка в єгеря, ви ходите в старому костюмі і в старих черевиках, а ваша дружина ніколи не придбає собі модельних черевиків.

      І ви прекрасно знатимете, почім тепер вівсяна крупа і пшоно, і що ваш Джек за один місяць з’їдає мінімум четверик коней.

      І от, нарешті, Джек готовий.

      Перше з ним самостійне ваше полювання на бекасів.

      – Стойка!

      – Піль!

      Джек кидається, і з-під нього вискакує… здоровенна жаба.

      А повернувшись колись із полювання, ви розповідаєте своїм приятелям:

      – Посилаю Джека: «Побіжи, пошукай, чи нема на тім болоті бекасів». Джек побіг, метнувся сюди-туди по болоту, бігав, нюхав, прибігає, висолопивши язика.

      – Що, – питаю, – нема?

      – Нема! – каже.

      А бекасів, товариші, треба смажити, не розчиняючи їх, з потрухами, з уздром.

      Ах, яка це смачна, благородна, ніжна дичина!

      1945

      Вовк

      I

      Мисливцеві, що йому вперше в житті доводиться їхати чи йти полювати вовка, раз і назавжди слід обов’язково запам’ятати стару нашу народну приповідку:

      «Не бійсь вовка, – сідай у хаті».

      Вовк – хижак і хижак лютий, кровожадливий, – проте боятися його нема чого.

      Кіндрат Калистратович Моргниоко давній і досвідчений убийвовк, – так він усім розповідав і всіх учив, що вовк – звір надто полохливий і боязкий.

      – Ось послухайте, – казав усім Кіндрат Калистратович. – Живу, як знаєте, я на хуторі і якраз на узліссі. Кошара моя стріхою аж на ліщину ніби налягає. От вовк і нанюхав моїх овечок. Продер глупої ночі під стріхою в кошару дірку та й уплигнув серед овечки. Ну, в кошарі, звісно, гвалт, – вівці: «ме-е-е!» та й у хліві, – а хлів поруч, – корова в рев! Я почув, вискочив з хати та прожогом у кошару. А воно щось сіре повз мене під стріху – шелесть! Крізь дірку проскочити не встигло,

Скачать книгу